Жовтяниця: чому виникає пожовтіння шкіри та слизових і що з цим робити

Жовтяниця – це патологічний стан, при якому шкіра, слизові оболонки та склери набувають жовтого відтінку через накопичення білірубіну в організмі. Цей жовчний пігмент утворюється при розпаді гемоглобіну, міоглобіну та цитохромів в ретикулоендотеліальній системі селезінки та печінки. В нормі білірубін виводиться печінкою, але при порушенні метаболізму білірубіну або його надмірному утворенні він починає накопичуватися в організмі, що призводить до змін у забарвленні шкіри та слизових оболонок. Термін «жовтяниця» походить від латинського «icterus» і використовується для позначення як самого синдрому, так і групи захворювань, що супроводжуються цим проявом. Пацієнти з жовтяницею часто відзначають загальну слабкість, дискомфорт у правому підребер’ї та зміни кольору сечі та калу, що свідчить про порушення функції печінки та жовчовивідної системи.

У цій статті ми розглянемо що таке жовтяниця, її основні механізми розвитку, причини та варіанти клінічного перебігу. Також проаналізуємо її види, сучасні методи діагностики та ефективні підходи до лікування, спрямовані на усунення цього синдрому та запобігання його ускладненням.

Причини виникнення

Порушення обміну білірубіну – ключовий фактор, що призводить до розвитку жовтяниці. У нормі цей пігмент утворюється внаслідок розпаду еритроцитів у крові, після чого печінка зв'язує білірубін з глюкуроновою кислотою та виводить через жовчовивідні шляхи. Однак, якщо цей процес порушується, білірубін накопичується в тканинах, що призводить до зміни кольору шкіри та слизових. Причини цього можуть бути різноманітними – від генетичних патологій до гострих інфекційних або механічних уражень гепатобіліарної системи. Розуміння того, які саме причини жовтяниці є першопричинними у кожному конкретному випадку, дозволяє ефективно підібрати тактику лікування.

Основні причини жовтяниці:

• захворювання печінки – вірусні та токсичні гепатити, цироз, жировий гепатоз порушують здатність печінки ефективно зв’язувати та виводити білірубін, що спричиняє його накопичення в крові та тканинах;
• гемолітичні процеси – прискорене руйнування еритроцитів (наприклад, при аутоімунних гемолітичних анеміях, малярії або сепсисі) призводить до надмірного утворення непрямого білірубіну, який печінка не встигає знешкодити;
• обструкція жовчовивідних шляхів – закупорка жовчних протоків жовчними каменями, пухлинами або паразитарними ураженнями призводить до механічної жовтяниці через неможливість виведення білірубіну з організму;
• спадкові синдроми – генетичні порушення, такі як синдром Жильбера або Кріглера-Найяра, зумовлюють дефіцит ферментів, відповідальних за метаболізм білірубіну, що призводить до його хронічного підвищення;
• токсичні ураження печінки – алкогольна інтоксикація, прийом гепатотоксичних медикаментів (наприклад, парацетамолу у високих дозах), а також вплив хімічних речовин можуть спричиняти ураження гепатоцитів, що порушує обмін білірубіну.

Наслідки жовтяниці залежать від її причини та своєчасності лікування. У легких випадках, таких як фізіологічна жовтяниця новонароджених, стан проходить без ускладнень. Однак при важких патологіях печінки, жовчовивідних шляхів або кровотворної системи жовтяниця може призводити до розвитку печінкової недостатності, цирозу, хронічної інтоксикації організму та навіть порушень у роботі центральної нервової системи. Якщо жовтяницю не лікувати, накопичення білірубіну в тканинах може негативно впливати на функцію мозку та спричинити незворотні зміни в роботі внутрішніх органів.

Види

Класифікація жовтяниці базується на механізмі порушення метаболізму білірубіну. У нормі цей пігмент утворюється під час розпаду еритроцитів у крові, зв’язується в печінці та виводиться через жовчовивідні шляхи. Якщо будь-який з цих етапів порушується, виникає синдром жовтяниці. Різні жовтяниці види мають свої особливості перебігу та потребують різного підходу до лікування.

Основні види жовтяниці:

1. Гемолітична жовтяниця. Виникає при надмірному руйнуванні еритроцитів, що призводить до значного підвищення рівня непрямого білірубіну. Основними причинами можуть бути аутоімунні процеси, спадкові анемії, інфекційні або токсичні ураження крові.
2. Паренхіматозна жовтяниця. Розвивається при ураженні печінки, коли її клітини втрачають здатність переробляти та виводити білірубін. Такий тип жовтяниці найчастіше спостерігається при вірусних гепатитах, цирозі та токсичних ураженнях гепатоцитів.
3. Обструктивна жовтяниця. Виникає при порушенні відтоку жовчі з печінки або жовчовивідних шляхів. Це може бути спричинено каменями в жовчному міхурі, пухлинами або іншими механічними перешкодами, які блокують потік жовчі. Через це білірубін не може виводитися з організму через жовч і накопичується в крові.
4. Фізіологічна жовтяниця новонароджених. Виникає у новонароджених, коли печінка не здатна швидко обробляти білірубін через незрілість печінки. Зазвичай такий стан минає самостійно, але в деяких випадках потребує фототерапії або медикаментозного втручання.
5. Холестатична жовтяниця. Цей вид жовтяниці виникає внаслідок порушення нормального потоку жовчі в печінці, але на рівні самих клітин печінки або жовчних проток. Причинами можуть бути захворювання жовчних шляхів або аутоімунні порушення.

Кожен із цих типів жовтяниці має свої особливості діагностики та терапії. Визначення механізму розвитку патології є ключовим фактором у виборі ефективного лікування, адже неправильний підхід може лише погіршити стан пацієнта.

Симптоми

Клінічні прояви жовтяниці залежать від її походження та ступеня вираженості порушень метаболізму білірубіну. Основним характерним симптомом є жовте забарвлення шкіри та слизових, однак цей стан нерідко супроводжується іншими змінами, що вказують на системні порушення. Жовтяниця, симптоми якої можуть варіюватися від незначного дискомфорту до тяжкого токсичного ураження організму, потребує ретельного аналізу клінічної картини.

Основні симптоми жовтяниці:

1. Жовте забарвлення шкіри та слизових оболонок. Накопичення білірубіну в тканинах проявляється зміною кольору шкіри, яка стає лимонно-жовтою або насичено-помаранчевою залежно від типу жовтяниці. Спочатку жовте забарвлення помітне на склерах очей і внутрішній поверхні губ.
2. Зміни кольору сечі та калу. При підвищенні рівня білірубіну в крові сеча набуває темного кольору (нагадує міцний чай), а випорожнення, навпаки, стають знебарвленими або сіруватими через порушення виділення жовчних пігментів у кишківник.
3. Свербіж шкіри. При механічній жовтяниці, що виникає через порушення відтоку жовчі, жовчні кислоти потрапляють у кров, що подразнює нервові закінчення шкіри і викликає інтенсивний свербіж. Це відчуття зазвичай посилюється вночі, коли організм менш активний і кровообіг сповільнюється, що призводить до накопичення жовчних кислот в організмі. Свербіж шкіри є одним із характерних симптомів обструктивної жовтяниці.
4. Збільшення печінки та селезінки. При порушеннях у роботі печінки або захворюваннях системи кровотворення ці органи можуть значно збільшуватися, що супроводжується тяжкістю в правому підребер’ї та болісністю при пальпації.
5. Загальна слабкість, втомлюваність, нудота. Порушення обміну речовин та накопичення токсичних продуктів у крові призводять до загального погіршення самопочуття, зниження апетиту, диспептичних розладів та підвищеної сонливості.

Розвиток синдрому жовтяниці супроводжується низкою системних змін, які можуть свідчити про тяжкість основного захворювання. Жовтяниця, симптоми якої прогресують або поєднуються з порушеннями функцій органів, потребує негайної діагностики та встановлення першопричини для ефективного лікування.

Діагностика жовтяниці

Оскільки жовтяниця може мати різне походження, необхідно комплексно аналізувати лабораторні, біохімічні та інструментальні показники для встановлення точної причини патологічного стану.

Першим етапом діагностики є клінічний огляд пацієнта, під час якого лікар оцінює ступінь жовтого забарвлення шкіри, стан слизових, а також можливі супутні симптоми, такі як свербіж, зміни кольору сечі та калу, болісність у правому підребер’ї. Далі проводяться лабораторні дослідження, серед яких ключове значення має аналіз на білірубін (загальний, прямий і непрямий). Визначення активності печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, лужної фосфатази, гамма-глутамілтранспептидази) допомагає виявити можливі ураження печінки або порушення жовчовиділення.

Для уточнення діагнозу використовуються методи інструментальної візуалізації. УЗД органів черевної порожнини дозволяє оцінити розміри печінки, жовчного міхура та жовчних протоків, а також виявити можливі механічні перешкоди для відтоку жовчі. У разі підозри на обструктивну жовтяницю застосовують більш детальні методи, такі як магнітно-резонансна холангіопанкреатографія (МРХПГ) або ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ), що дають можливість оцінити прохідність жовчних шляхів.

При підозрі на вірусний або аутоімунний характер жовтяниці проводяться серологічні тести на вірусні гепатити, маркери аутоімунних процесів та дослідження показників згортання крові. У складних випадках може знадобитися біопсія печінки, яка дозволяє провести гістологічний аналіз тканин і визначити ступінь ураження гепатоцитів.

Лікування

Правильний підхід до лікування жовтяниці залежить від її походження та ступеня ураження печінки, жовчовивідних шляхів або системи кровотворення. Терапія спрямована на усунення основної причини порушення обміну білірубіну, нормалізацію роботи гепатобіліарної системи та зменшення токсичного навантаження на організм. У деяких випадках достатньо консервативного лікування, а в складних ситуаціях може знадобитися хірургічне втручання.

Основні методи лікування:

1. Медикаментозна терапія. Призначення препаратів залежить від форми жовтяниці. При вірусних гепатитах застосовуються противірусні засоби для знищення вірусної інфекції та запобігання подальшому пошкодженню печінки. При гемолітичних станах використовуються кортикостероїди або імуномодулюючі препарати, що допомагають зменшити аутоімунну реакцію та знизити руйнування еритроцитів. При механічній жовтяниці, спричиненої обструкцією жовчовивідних шляхів, застосовуються препарати для поліпшення відтоку жовчі.
2. Детоксикаційна терапія. Використання внутрішньовенних інфузій допомагає знизити рівень токсичного білірубіну в крові та зменшити навантаження на печінку. Застосовуються сольові розчини, глюкоза та плазмозамінні розчини для відновлення об'єму крові, підтримки нормального рівня електролітів і покращення функціонування печінки.
3. Дієтотерапія. Харчування відіграє важливу роль у підтримці функції печінки. Рекомендується дотримання дієти №5 – обмеження жирної, смаженої, гострої їжі, збільшення вживання білків, овочів і продуктів, що сприяють жовчовиділенню.
4. Фототерапія. У новонароджених з фізіологічною жовтяницею широко використовується світло синього спектра, яке сприяє розщепленню непрямого білірубіну та його виведенню з організму. Цей метод є ефективним для зниження рівня білірубіну в крові та попередження розвитку серйозних ускладнень.
5. Хірургічне втручання. При обструктивних формах жовтяниці (камені в жовчних протоках, пухлини, стенози) може знадобитися ендоскопічне або відкрите оперативне втручання для відновлення прохідності жовчовивідних шляхів.

Зволікання з лікуванням або застосування неперевірених методів може призвести до небезпечних наслідків. Наприклад, безконтрольне використання жовчогінних засобів при жовчнокам’яній хворобі може спровокувати закупорку жовчних протоків і розвиток гострої печінкової недостатності. Тому навіть у разі легких проявів жовтяниці важливо звернутися до лікаря, щоб запобігти ускладненням і підібрати правильну тактику терапії.

Профілактика

Профілактика жовтяниці базується на зменшенні ризику порушень у метаболізмі білірубіну, підтримці здоров’я печінки та жовчовивідної системи, а також контролі можливих інфекційних та генетичних факторів. У новонароджених профілактика включає заходи щодо зниження рівня білірубіну, адже багатьох батьків цікавить, скільки триває жовтяниця у немовлят і чи можна її уникнути.

Основні методи профілактики жовтяниці:

1. Вакцинація від вірусного гепатиту. Оскільки гепатити В і С є однією з основних причин паренхіматозної жовтяниці, своєчасна імунізація значно знижує ризик інфекційного ураження печінки та розвитку ускладнень.
2. Контроль стану жовчного міхура. Регулярні обстеження (УЗД органів черевної порожнини) дозволяють вчасно виявити жовчнокам’яну хворобу або структурні аномалії жовчовивідних шляхів, що можуть призвести до механічної жовтяниці.
3. Збалансоване харчування. Для нормального функціонування печінки та системи кровотворення важливо вживати достатню кількість білків, вітамінів групи B, C, E, а також корисних жирів, що сприяють жовчовиділенню та захищають гепатоцити.
4. Контроль рівня білірубіну у немовлят. У новонароджених фізіологічна жовтяниця розвивається через незрілість ферментної системи, але її прояви можна мінімізувати завдяки ранньому прикладанню до грудей, що сприяє прискореному виведенню білірубіну.
5. Обмеження контакту з токсичними речовинами. Важливо уникати неконтрольованого прийому медикаментів, шкідливих харчових добавок, алкоголю та впливу хімічних речовин, які можуть негативно позначитися на стані печінки та жовчовивідних шляхів.

Дотримання цих профілактичних заходів допомагає знизити ймовірність розвитку жовтяниці та попередити її можливі ускладнення. Особливо важливо контролювати фактори ризику у людей із хронічними захворюваннями печінки або спадковою схильністю до порушень метаболізму білірубіну.

Жовтяниця – це не окреме захворювання, а симптом, що вказує на порушення обміну білірубіну в організмі. Вона може бути наслідком захворювань печінки, жовчовивідних шляхів або системи кровотворення. Розуміння що таке жовтяниця, її основних причин, симптомів і методів лікування дозволяє вчасно виявити небезпечні патології та запобігти їх ускладненням. Точна діагностика є критично важливою, оскільки різні форми жовтяниці вимагають кардинально різних підходів до терапії.

У мережі аптек «Бажаємо здоров’я» можна купити сертифіковані лікарські засоби для підтримки здоров’я печінки та жовчовивідної системи в Києві та інших містах України (окрім тимчасово окупованих територій). Аптеки пропонують широкий асортимент препаратів за прийнятними цінами, а досвідчені фармацевти допоможуть підібрати необхідні засоби відповідно до призначень лікаря. 

Дбайте про своє здоров’я та не займайтеся самолікуванням – при появі симптомів жовтяниці важливо своєчасно звернутися до фахівця.