Дислексія: чому виникає розлад навчання, його ознаки, методи лікування та профілактики

Дислексія є специфічним розладом навчання, що впливає на здатність особи читати, писати та розуміти текст. Такий розлад має нейробіологічне походження, характеризується труднощами з фонологічною обробкою мови, та є критичним аспектом навчання читанню. Термін «дислексія» походить від грецьких слів «dys» (важко) та «lexis» (слово), описуючи труднощі зі словами, з якими стикаються люди, що страждають на цей розлад. Хоча дислексія не впливає на інтелектуальні здібності, вона може вплинути на академічні досягнення та самооцінку людини.

У цій статті ми розглянемо етіологію, клінічну картину та сучасні методи лікування дислексії, які спрямовані не лише на подолання труднощів у навчанні, але й на підтримку загального психологічного та емоційного стану людей з дислексією.

Причини виникнення

Дислексія є специфічним навчальним порушенням, яке не залежить від наявності достатнього інтелекту та навчальних можливостей. Це складне порушення, яке має декілька потенційних причин:

1. Генетична схильність. Дослідження показують, що дислексія може передаватися в рамках сім’ї. Особи з сімейною історією дислексії мають більший ризик розвитку цього порушення.
2. Нейробіологічні фактори. Зміни в розвитку та функціонуванні деяких ділянок мозку, зокрема у лівій півкулі, яка відповідає за мовлення та читання, можуть призвести до дислексії.
3. Проблеми під час вагітності та пологів. Певні ускладнення під час вагітності (наприклад, недостатнє харчування матері, вживання алкоголю та куріння) або складні пологи можуть збільшити ризик розвитку дислексії у дитини.
4. Ранні порушення мовленнєвого та мовного розвитку. Затримки у мовленнєвому та мовному розвитку в ранньому віці можуть бути попередниками дислексії.
5. Вплив зовнішніх факторів. Відсутність ефективних навчальних стратегій та недостатня підтримка в освітньому процесі можуть погіршити прояви дислексії.

Важливо зазначити, що дислексія не є результатом недостатньої мотивації або недостатнього навчання, і її не слід плутати з інтелектуальними порушеннями або порушеннями зору. Люди з дислексією часто мають нормальний або вище норми інтелект та здатні досягти високих результатів у багатьох сферах за умови належної підтримки та адаптованих методів навчання.

Симптоми

Симптоми дислексії можуть відрізнятися залежно від віку, особливостей організму та індивідуального рівня розвитку. Вони варіюються від труднощів з освоєнням мовних навичок у ранньому дитинстві до проблем з читанням, письмом і мовленням у дорослому віці. Ось деякі з найбільш поширених симптомів дислексії:

• У ранньому віці це затримка у мовному розвитку, наприклад, пізніший, ніж очікувалося, початок говоріння; проблеми з формуванням слів, включаючи перестановку звуків у словах; труднощі з навчанням алфавіту, кольорів, форм, днів тижня.
• У шкільному віці: труднощі з читанням на відповідному віковому рівні, включаючи повільне читання, пропускання слів та проблеми з розумінням прочитаного; проблеми з правописом та письмом, включаючи перестановку, пропускання або заміну букв у словах; труднощі з запам'ятовуванням та виконанням послідовностей, наприклад, в таблиці множення; складнощі з орієнтацією в часі та просторі, проблеми з математикою.
• У дорослих: труднощі з читанням, включаючи повільне читання та помилки в розумінні складних текстів; проблеми з написанням та правописом, що впливає на професійну діяльність; проблеми з організацією і плануванням, включаючи складання списків завдань або управління часом; труднощі з запам'ятовуванням назв, чисел, фактів.
• Соціальні та емоційні симптоми: низька самооцінка та фрустрація з приводу академічних труднощів; відчуття тривоги та уникнення ситуацій, які вимагають читання або письма.

Прояви дислексії можуть змінюватися з часом і часто пом'якшуються при правильній підтримці та підході до навчання. Важливо вчасно звертатися за допомогою до фахівців, які зможуть діагностувати, оцінити та підтримати пацієнтів з дислексією.

Діагностика

Діагностика дислексії вимагає комплексного підходу, оскільки це порушення має багато аспектів і може впливати на різні сфери навчання та життя, а саме:

1. Збір анамнезу. Збір інформації про розвиток дитини, освітній та сімейний анамнез, включаючи можливі випадки дислексії або інших порушень у навчанні в родині.
2. Оцінка мовленнєвих та мовних навичок. Проведення тестів для оцінки словникового запасу, розуміння мови, здатності до використання мови та фонологічної обробки.
3. Психологічне тестування. Використання стандартизованих психологічних тестів для оцінки читання, письма, математичних навичок і когнітивних здібностей, зокрема робочої пам'яті та швидкості обробки інформації.
4. Аналіз читання та письма. Оцінка навичок читання, включаючи швидкість, точність, плинність та розуміння тексту, а також аналіз письма, щоб виявити проблеми з правописом, граматикою та структурою тексту.
5. Нейропсихологічне оцінювання. Може бути використане для додаткового розуміння патернів сильних та слабких сторін в когнітивному профілі особи, а також для виявлення можливих супутніх умов, таких як уваги або виконавчих функцій.

Важливо враховувати, що процес діагностики повинен бути індивідуальним та проводитися кваліфікованими фахівцями, такими як педагоги-психологи, логопеди або нейропсихологи. Точна діагностика є ключем до розробки ефективного плану освітнього адаптування, який допоможе максимізувати потенціал людини з дислексією.

Лікування

Лікування дислексії зосереджується на індивідуальних потребах кожної людини та може включати широкий спектр підходів. Ефективне лікування вимагає комплексного підходу, що залучає фахівців різних спеціалізацій:

• Індивідуалізовані навчальні плани. Розробляються освітніми фахівцями, які враховують індивідуальний рівень розвитку, сильні сторони та сфери труднощів учня. Вони можуть включати зміни в навчальному середовищі, адаптовані навчальні матеріали та спеціалізовані навчальні методики.
• Логопедична терапія. Зосереджується на покращенні навичок обробки мовних звуків, читанні та письмі. Логопеди використовують різноманітні вправи для розвитку фонематичного сприйняття, збільшення словникового запасу та покращення розуміння мовної структури.
• Технологічні засоби навчання. Цифрові інструменти та програмне забезпечення, які допомагають особам з дислексією краще взаємодіяти з текстом та інформацією. Вони включають програми для читання екрану, голосові нотатки, програми для перетворення тексту в мову та програми для тренування навичок читання.
• Тренінги з навичок компенсації. Навчання осіб з дислексією використовувати альтернативні стратегії та підходи, щоб компенсувати свої труднощі. Це може включати використання аудіокниг замість читання, розвиток навичок активного слухання, техніки візуальної пам'яті для запам'ятовування інформації.
• Психологічна підтримка. Включає індивідуальну або групову терапію для адресації емоційних та соціальних негативних проявів, пов'язаних з дислексією. Терапія може бути спрямована на підвищення самооцінки, розвиток навичок соціальної взаємодії та управління стресом.
• Підтримка сім'ї та освітні семінари. Організація зустрічей та семінарів для батьків та опікунів, де вони можуть отримати знання та ресурси для підтримки своїх дітей. Важливо забезпечити батьків інформацією про дислексію, способи взаємодії з освітньою системою та стратегії підтримки вдома.

Самолікування або спроби вирішення проблеми без залучення кваліфікованих спеціалістів можуть призвести до неправильного розуміння проблеми та затримки в отриманні належної допомоги. Використання неперевірених методів лікування може погіршити ситуацію та збільшити ризик розвитку додаткових навчальних проблем або погіршення психологічного стану.

Профілактика

Профілактика дислексії полягає не в повному запобіганні стану, адже багато аспектів дислексії мають генетичну основу, але у ранньому виявленні та мінімізації її впливу на навчальний процес і життя людини. Ось деякі заходи, які можуть допомогти:

1. Раннє втручання. Раннє виявлення мовленнєвих та читацьких труднощів у дітей дозволяє своєчасно застосувати корективні програми та педагогічні підходи, спрямовані на розвиток навичок читання та письма.
2. Посилення фонологічної обробки. Заняття, спрямовані на розвиток фонематичної усвідомленості, допомагають дітям краще розрізняти та управляти звуками мови, що є ключовими навичками для навчання читанню.
3. Залучення батьків до навчального процесу. Активна участь батьків у процесі навчання читанню, включаючи читання разом із дитиною та ігри, що сприяють розвитку мовних навичок, може позитивно вплинути на прогрес дитини.
4. Навчання вчителів та спеціалістів. Підготовка педагогів та фахівців, що працюють з дітьми, до виявлення ознак дислексії та застосування ефективних стратегій викладання може значно підвищити якість освіти та підтримки дітей з труднощами у навчанні.
5. Адаптація навчального середовища. Створення комфортного навчального простору з правильним освітленням та мінімумом відволікаючих факторів може допомогти дітям з дислексією зосередитися на навчанні.
6. Підтримка здоров'я через харчування та вітаміни. Збалансоване харчування, багате на вітаміни та мінерали, може покращити когнітивні функції та сприяти розвитку мозку. Включення в раціон продуктів, багатих на омега-3 жирні кислоти, залізо, цинк та вітаміни групи B, особливо B12 та фолієву кислоту, може допомогти підтримати нервову систему та поліпшити нейропластичність, що важливо для дітей з дислексією.

Важливо пам'ятати, що раннє виявлення та втручання можуть значно покращити навчальний досвід та якість життя осіб з дислексією, незважаючи на генетичну основу розладу. Розробка індивідуального плану навчання, який враховує унікальні потреби кожної дитини, є ключовою в успішній адаптації та розвитку навичок.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для профілактики та полегшення проявів дислексії за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.