Кверцетин гранулы 0,04 г/1 г пакет 2 г, Борщаговский ХФЗ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Кверцетин

(Quercetin)

діюча речовина: 1 г препарату містить кверцетину (у перерахуванні на 100 % суху речовину) – 0,04 г;

допоміжні речовини: пектин яблучний, глюкози моногідрат, цукор.

Гранули жовтого з зеленуватим відтінком кольору.

Назва і місцезнаходження виробника.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.

Код АТС С05С Х.

Флавоноїд кверцетин є агліконом багатьох рослинних флавоноїдних глікозидів, у тому числі рутину, і належить до вітамінних препаратів групи Р.

Унаслідок капіляростабілізуючих властивостей, пов’язаних з антиоксидантним, мембраностабілізуючим впливом, препарат знижує проникність капілярів. Кверцетин має протизапальний ефект завдяки блокаді ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти, зниженню синтезу лейкотрієнів, серотоніну та інших медіаторів запалення.

Кверцетин чинить противиразкову дію, пов’язану із застосуванням нестероїдних протизапальних засобів, а також має радіопротекторну активність (після рентген- та гамма-опромінень).

Кардіопротекторні властивості кверцетину пов’язані з підвищенням енергетичного забезпечення кардіоміоцитів завдяки антиоксидантному впливу та поліпшенню кровообігу.

Репаративні властивості кверцетину полягають у прискоренні загоєння ран. Препарат може впливати на процеси ремоделювання кісткової тканини, він проявляє стійку імуномодулюючу активність. Експериментально визначені також діуретичні, спазмолітичні, антисклеротичні властивості. Кверцетин здатний нормалізувати артеріальний тиск і стимулювати вивільнення інсуліну, прискорювати агрегацію тромбоцитів, пригнічувати синтез тромбоксану.

Кверцетин також зв’язується з рецепторами естрогенів. Завдяки естрогеноподібним властивостям (вплив на пролінгідроксилазу, пригнічення фактора некрозу пухлин та синтез інтерлейкінів) препарат має проостеокластні ефекти.

У комплексному лікуванні:

· для запобігання ерозивно-виразковим ураженням верхніх відділів травного тракту, спричинених прийомом нестероїдних протизапальних засобів;

· місцевих променевих уражень після рентген- та гамма-променевої терапії та їх профілактики;

· пародонтозу, ерозивно-виразкових захворювань слизової оболонки ротової порожнини;

· гнійно-запальних захворювань м’яких тканин;

· клімактеричного, вертебрально-больового синдрому, нейрорефлекторних проявів остеохондрозу хребта;

· хронічного гломерулонефриту;

· нейроциркуляторної дистонії, ішемічної хвороби серця, стенокардії напруження

ІІ-ІІІ функціонального класу.

· Підвищена чутливість до кверцетину та до інших компонентів препарату, а також до препаратів з Р-вітамінною активністю.

Належні заходи безпеки при застосуванні.

Оскільки до складу препарату входить сахароза та глюкоза, пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози, глюкози-галактози, сахарози-ізомальтози препарат не слід застосовувати.

Кверцетин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які користуються зубними протезами, що знімаються.

Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам хворим на цукровий діабет.

Не рекомендується застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю. При необхідності призначення препарату годування груддю на період лікування слід припинити.

Не впливає.

Досвіду застосування кверцетину дітям віком до 12 років немає, тому не рекомендується застосовувати препарат цій віковій групі.

Гранули кверцетину призначати як для місцевого, так і для внутрішнього застосування дорослим та дітям віком від 12 років.

Для місцевого застосування: 2 г гранул кверцетину розчинити у 10 мл води температурою

45-50 ºC, настоювати до утворення однорідної в’язкої маси (гелю).

Для внутрішнього застосування: 1 г (1/2 чайної ложки) гранул кверцетину розчинити у 100 мл теплої води.

При пародонтозі та ерозивно-виразкових захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини щодня робити одну аплікацію гелем, який попередньо наносити на стерильну серветку.

У комплексній терапії гнійно-запальних захворювань м’яких тканин кверцетин призначати місцево та внутрішньо у вказаних дозах: місцево – аплікації гелем з 2 г гранул кверцетину

2 рази на добу, внутрішньо – по 1 г (1/2 чайної ложки) гранул препарату 2 рази на добу.

Для профілактики та лікування місцевих уражень при променевій хворобі препарат призначати: місцево – аплікації гелем наносити на ушкоджені ділянки тіла 2-3 рази на добу; внутрішньо – по 1 г гранул кверцетину 3-4 рази на добу за 30 хвилин до прийому їжі.

Пацієнтам, які проживають у зонах, забруднених радіонуклідами, кверцетин призначати внутрішньо по 1 г (1/2 чайної ложки) гранул 2 рази на добу за 30 хвилин до прийому їжі.

У комплексному лікуванні нейрорефлекторних проявів остеохондрозу хребта, хронічного гломерулонефриту, ішемічної хвороби серця, а також для запобігання ульцерогенній дії нестероїдних протизапальних засобів препарат призначати внутрішньо у дозі 1 г 3 рази на добу. При сумісному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами дорослим застосовувати кверцетин внутрішньо у дозі 2 г 3 рази на добу.

При нейроциркуляторній дистонії препарат призначати внутрішньо по 2 г гранул кверцетину

2 рази на добу впродовж місяця.

У комплексне лікування клімактеричного, вертебрально-больового синдрому включити прийом гранул кверцетину внутрішньо по 1 г 3 рази на добу. Термін лікування становить 6 місяців.

Інформація щодо передозування кверцетином не надходила. Можливе посилення проявів побічних реакцій.

Лікування симптоматичне.

Можуть виникати: головний біль, відчуття поколювання в кінцівках, нудота, реакції гіперчутливості, включаючи висипання, свербіж.

При застосуванні кверцетину:

· з препаратами кислоти аскорбінової спостерігається сумація ефектів;

· з нестероїдними протизапальними засобами посилюється протизапальна дія останніх при зниженні ульцерогенної дії;

· з дигоксином підвищується максимальна концентрація у сироватці крові та загальна площа під кривою «концентрація-час» дигоксину;

· з циклоспорином підвищується біодоступність та концентрація у крові циклоспорину;

· з паклітакселом – вплив на метаболізм останнього;

· з верапамілом підвищується біодоступність останнього;

· з тамоксифеном підвищується біодоступність, знижується метаболізм та виведення останнього.

У недоступному для дітей місці.

По 1 г або 2 г у пакетах; по 1 г або 2 г у пакетах, по 20 пакетів у пачці.