Натрия аденозинтрифосфат (АТФ) раствор для иньекций 1% ампулы 1 мл №10, Здоровье народу
- Наличными при получении
- Картой на сайте
Сеть аптек «Бажаємо здоров'я» сотрудничает только с проверенными поставщиками. Препараты, поступающие в наши аптеки, проходят все соответствующие этапы реализации лекарственных средств. Больше информации.
Лекарственные препараты и средства, предметы сангигиены и изделия медицинского назначения надлежащего качества, отпущенные из аптек и структурных подразделений, возврату не подлежат. Больше информации.
Особенности применения
діюча речовина: triphosadenine;
1 мл розчину містить аденозин-5'-трифосфорної кислоти двонатрієвої солі у перерахуванні на 100 % кислоту аденозинтрифосфорну 10 мг;
допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Кардіологічні препарати. Код АТС СО1Е В10.
Клінічні характеристики.
Показання.
У комплексній терапії м’язової дистрофії та атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкових тахікардій, при спазмах периферичних судин (хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). Призначати при периферичних, змішаних і центральних формах пігментної дегенерації сітківки ока.
Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; кардіогенний шок та інші види шоку; декомпенсована стадія серцевої недостатності, синдром пролонгації QT, гострий інфаркт міокарда, геморагічний інсульт, тяжкі форми брадиаритмій, атріовентрикулярна блокада ІІ - ІІІ ступеня, обструктивні захворювання бронхолегеневої системи; тяжкі форми бронхіальної астми; артеріальна гіпотензія; гіперкаліємія, гіпермагніємія. Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах.
Застосовувати внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу у перші 2 - 3 дні призначати по 1 мл 1 раз на добу, у наступні дні – по 1 мл 2 рази на добу або 2 мл 1 раз на добу. Курс лікування – 30 - 40 днів. При необхідності курс лікування повторити з інтервалом 1 - 2 місяці.
При спадковій пігментній дегенерації сітківки призначати внутрішньом’язово по 5 мл 2 рази на добу з інтервалом 6-8 годин щоденно протягом 15 днів. Для купірування надшлуночкових тахіаритмій вводити внутрішньовенно 1 - 2 мл протягом 5 - 10 секунд (ефект спостерігається через 20 - 40 секунд). При необхідності повторно вводити у такій самій дозі через 2 - 3 хвилини.
Побічні реакції.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, відчуття стиснення у голові, фобії.
З боку органів зору: нечіткість зору.
З боку травного тракту: нудота, металевий присмак у роті, посилення моторики травного тракту (при внутрішньовенному введенні).
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, відчуття дискомфорту у грудній клітці, тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення АV-провідності (атріовентрикулярна блокада), аритмія, асистолія.
З боку опорно-рухового апарату: біль у руках, спині, шиї.
З боку сечовидільної системи: посилення діурезу.
З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперемія обличчя, свербіж, шкірні висипання.
Порушення у місці введення: зміни та відчуття поколювання.
Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, алергічний дерматит, кропив’янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.
Загальні розлади: посилене потовиділення, гіпертермія, відчуття жару.
Симптоми: атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, асистолія, бронхоспазм, поява аритмій, шлуночкових порушень; синусової брадикардії і тахікардії; запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості. При тривалому введенні можливі алергічні реакції.
Лікування. Препарат відмінити, застосовувати кардіотонічні засоби. Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).
Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні.
Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому препарат протипоказаний цій категорії пацієнтів.
Внутрішньовенне введення препарату проводити лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і при контролі функції серця.
Внутрішньовенне введення препарату необхідно проводити повільно, після чого виміряти артеріальний тиск.
Обережно застосовувати при вираженій брадикардії, синдромі слабкості синусового вузла, атріовентрикулярній блокаді І ступеня, схильності до артеріальної гіпотензії.
При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові. З обережністю призначати при схильності до бронхоспазмів. Обмежити вживання продуктів, до складу яких входить кофеїн (кава, чай, напої з колою).
Під час лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, з препаратами магнію – гіпермагніємії.
Препарат може посилювати антиангінальну дію бета-адреноблокаторів, нітратів.
При одночасному застосуванні з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема судинорозширювальний ефект.
Виявляється деякий антагонізм при одночасному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн і теофілін).
Не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.
При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект натрію аденозинтрифосфату.
Карбамазепін може посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.
Фармакодинаміка.
Натрію аденозинтрифосфат – сіль кислоти аденозин-5'-трифосфорної (АТФ) – природнього метаболіту організму, що бере участь у багатьох життєво важливих біохімічних реакціях. При взаємодії зі скорочувальним білком актоміозином АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат із вивільненням енергії, яка потрібна для м’язової діяльності і для багатьох процесів біосинтезу (білка, сечовини).
Сприяє розслабленню гладких м’язів, полегшує передачу нервових імпульсів у вегетативних адренергічних та холінергічних вузлах і передачу збудження з блукаючого нерва до серця. Чинить протиішемічну, мембраностабілізуючу та антиаритмічну дію, поліпшує антиоксидантний захист міокарда, підвищує його скорочувальну здатність.
Фармакокінетика.
Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актиміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, яка використовується м'язами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білка, сечовини). У подальшому продукти розпаду включаються в синтез АТФ. Антиаритмічний ефект після внутрішньовенного введення настає через 20-40 секунд.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.
Несумісність.
Препарат не можна вводити одночасно з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, антиаритмічними засобами та серцевими глікозидами.
1 рік.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від +2 °С до +8 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці.
По 1 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у коробці
По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері; по 1 блістеру у коробці.
За рецептом.
Товариство з обмеженою відповідальністю Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».
Місцезнаходження.
Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 41.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!
діюча речовина: triphosadenine;
1 мл розчину містить аденозин-5'-трифосфорної кислоти двонатрієвої солі у перерахуванні на 100 % кислоту аденозинтрифосфорну 10 мг;
допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Кардіологічні препарати. Код АТС СО1Е В10.
Клінічні характеристики.
Показання.
У комплексній терапії м’язової дистрофії та атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкових тахікардій, при спазмах периферичних судин (хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). Призначати при периферичних, змішаних і центральних формах пігментної дегенерації сітківки ока.
Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; кардіогенний шок та інші види шоку; декомпенсована стадія серцевої недостатності, синдром пролонгації QT, гострий інфаркт міокарда, геморагічний інсульт, тяжкі форми брадиаритмій, атріовентрикулярна блокада ІІ - ІІІ ступеня, обструктивні захворювання бронхолегеневої системи; тяжкі форми бронхіальної астми; артеріальна гіпотензія; гіперкаліємія, гіпермагніємія. Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах.
Застосовувати внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу у перші 2 - 3 дні призначати по 1 мл 1 раз на добу, у наступні дні – по 1 мл 2 рази на добу або 2 мл 1 раз на добу. Курс лікування – 30 - 40 днів. При необхідності курс лікування повторити з інтервалом 1 - 2 місяці.
При спадковій пігментній дегенерації сітківки призначати внутрішньом’язово по 5 мл 2 рази на добу з інтервалом 6-8 годин щоденно протягом 15 днів. Для купірування надшлуночкових тахіаритмій вводити внутрішньовенно 1 - 2 мл протягом 5 - 10 секунд (ефект спостерігається через 20 - 40 секунд). При необхідності повторно вводити у такій самій дозі через 2 - 3 хвилини.
Побічні реакції.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, відчуття стиснення у голові, фобії.
З боку органів зору: нечіткість зору.
З боку травного тракту: нудота, металевий присмак у роті, посилення моторики травного тракту (при внутрішньовенному введенні).
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, відчуття дискомфорту у грудній клітці, тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення АV-провідності (атріовентрикулярна блокада), аритмія, асистолія.
З боку опорно-рухового апарату: біль у руках, спині, шиї.
З боку сечовидільної системи: посилення діурезу.
З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперемія обличчя, свербіж, шкірні висипання.
Порушення у місці введення: зміни та відчуття поколювання.
Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, алергічний дерматит, кропив’янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.
Загальні розлади: посилене потовиділення, гіпертермія, відчуття жару.
Симптоми: атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, асистолія, бронхоспазм, поява аритмій, шлуночкових порушень; синусової брадикардії і тахікардії; запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості. При тривалому введенні можливі алергічні реакції.
Лікування. Препарат відмінити, застосовувати кардіотонічні засоби. Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).
Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні.
Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому препарат протипоказаний цій категорії пацієнтів.
Внутрішньовенне введення препарату проводити лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і при контролі функції серця.
Внутрішньовенне введення препарату необхідно проводити повільно, після чого виміряти артеріальний тиск.
Обережно застосовувати при вираженій брадикардії, синдромі слабкості синусового вузла, атріовентрикулярній блокаді І ступеня, схильності до артеріальної гіпотензії.
При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові. З обережністю призначати при схильності до бронхоспазмів. Обмежити вживання продуктів, до складу яких входить кофеїн (кава, чай, напої з колою).
Під час лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, з препаратами магнію – гіпермагніємії.
Препарат може посилювати антиангінальну дію бета-адреноблокаторів, нітратів.
При одночасному застосуванні з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема судинорозширювальний ефект.
Виявляється деякий антагонізм при одночасному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн і теофілін).
Не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.
При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект натрію аденозинтрифосфату.
Карбамазепін може посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.
Фармакодинаміка.
Натрію аденозинтрифосфат – сіль кислоти аденозин-5'-трифосфорної (АТФ) – природнього метаболіту організму, що бере участь у багатьох життєво важливих біохімічних реакціях. При взаємодії зі скорочувальним білком актоміозином АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат із вивільненням енергії, яка потрібна для м’язової діяльності і для багатьох процесів біосинтезу (білка, сечовини).
Сприяє розслабленню гладких м’язів, полегшує передачу нервових імпульсів у вегетативних адренергічних та холінергічних вузлах і передачу збудження з блукаючого нерва до серця. Чинить протиішемічну, мембраностабілізуючу та антиаритмічну дію, поліпшує антиоксидантний захист міокарда, підвищує його скорочувальну здатність.
Фармакокінетика.
Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актиміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, яка використовується м'язами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білка, сечовини). У подальшому продукти розпаду включаються в синтез АТФ. Антиаритмічний ефект після внутрішньовенного введення настає через 20-40 секунд.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.
Несумісність.
Препарат не можна вводити одночасно з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, антиаритмічними засобами та серцевими глікозидами.
1 рік.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від +2 °С до +8 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці.
По 1 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у коробці
По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері; по 1 блістеру у коробці.
За рецептом.
Товариство з обмеженою відповідальністю Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».
Місцезнаходження.
Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 41.
І Н С Т Р У К Ц І Я
для медичного застосування препарату
НАТРІЮ АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ
(NATRII ADENOSINTRIPHOSPHATE)
Склад:діюча речовина: triphosadenine;
1 мл розчину містить аденозин-5'-трифосфорної кислоти двонатрієвої солі у перерахуванні на 100 % кислоту аденозинтрифосфорну 10 мг;
допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій. Фармакотерапевтична група.Кардіологічні препарати. Код АТС СО1Е В10.
Клінічні характеристики.
Показання.У комплексній терапії м’язової дистрофії та атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкових тахікардій, при спазмах периферичних судин (хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). Призначати при периферичних, змішаних і центральних формах пігментної дегенерації сітківки ока.
Протипоказання.Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; кардіогенний шок та інші види шоку; декомпенсована стадія серцевої недостатності, синдром пролонгації QT, гострий інфаркт міокарда, геморагічний інсульт, тяжкі форми брадиаритмій, атріовентрикулярна блокада ІІ - ІІІ ступеня, обструктивні захворювання бронхолегеневої системи; тяжкі форми бронхіальної астми; артеріальна гіпотензія; гіперкаліємія, гіпермагніємія. Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах.
Спосіб застосування та дози.Застосовувати внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу у перші 2 - 3 дні призначати по 1 мл 1 раз на добу, у наступні дні – по 1 мл 2 рази на добу або 2 мл 1 раз на добу. Курс лікування – 30 - 40 днів. При необхідності курс лікування повторити з інтервалом 1 - 2 місяці.
При спадковій пігментній дегенерації сітківки призначати внутрішньом’язово по 5 мл 2 рази на добу з інтервалом 6-8 годин щоденно протягом 15 днів. Для купірування надшлуночкових тахіаритмій вводити внутрішньовенно 1 - 2 мл протягом 5 - 10 секунд (ефект спостерігається через 20 - 40 секунд). При необхідності повторно вводити у такій самій дозі через 2 - 3 хвилини.
Побічні реакції.З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, відчуття стиснення у голові, фобії.
З боку органів зору: нечіткість зору.
З боку травного тракту: нудота, металевий присмак у роті, посилення моторики травного тракту (при внутрішньовенному введенні).
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, відчуття дискомфорту у грудній клітці, тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпотензія, порушення АV-провідності (атріовентрикулярна блокада), аритмія, асистолія.
З боку опорно-рухового апарату: біль у руках, спині, шиї.
З боку сечовидільної системи: посилення діурезу.
З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперемія обличчя, свербіж, шкірні висипання.
Порушення у місці введення: зміни та відчуття поколювання.
Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, алергічний дерматит, кропив’янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.
Загальні розлади: посилене потовиділення, гіпертермія, відчуття жару.
Передозування.Симптоми: атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, асистолія, бронхоспазм, поява аритмій, шлуночкових порушень; синусової брадикардії і тахікардії; запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості. При тривалому введенні можливі алергічні реакції.
Лікування. Препарат відмінити, застосовувати кардіотонічні засоби. Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).
Застосування у період вагітності або годування груддю.Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні.
Діти.Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому препарат протипоказаний цій категорії пацієнтів.
Особливості застосування.Внутрішньовенне введення препарату проводити лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і при контролі функції серця.
Внутрішньовенне введення препарату необхідно проводити повільно, після чого виміряти артеріальний тиск.
Обережно застосовувати при вираженій брадикардії, синдромі слабкості синусового вузла, атріовентрикулярній блокаді І ступеня, схильності до артеріальної гіпотензії.
При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові. З обережністю призначати при схильності до бронхоспазмів. Обмежити вживання продуктів, до складу яких входить кофеїн (кава, чай, напої з колою).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.Під час лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.При одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, з препаратами магнію – гіпермагніємії.
Препарат може посилювати антиангінальну дію бета-адреноблокаторів, нітратів.
При одночасному застосуванні з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема судинорозширювальний ефект.
Виявляється деякий антагонізм при одночасному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн і теофілін).
Не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.
При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект натрію аденозинтрифосфату.
Карбамазепін може посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.
Натрію аденозинтрифосфат – сіль кислоти аденозин-5'-трифосфорної (АТФ) – природнього метаболіту організму, що бере участь у багатьох життєво важливих біохімічних реакціях. При взаємодії зі скорочувальним білком актоміозином АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат із вивільненням енергії, яка потрібна для м’язової діяльності і для багатьох процесів біосинтезу (білка, сечовини).
Сприяє розслабленню гладких м’язів, полегшує передачу нервових імпульсів у вегетативних адренергічних та холінергічних вузлах і передачу збудження з блукаючого нерва до серця. Чинить протиішемічну, мембраностабілізуючу та антиаритмічну дію, поліпшує антиоксидантний захист міокарда, підвищує його скорочувальну здатність.
Фармакокінетика.
Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актиміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, яка використовується м'язами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білка, сечовини). У подальшому продукти розпаду включаються в синтез АТФ. Антиаритмічний ефект після внутрішньовенного введення настає через 20-40 секунд.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина.
Несумісність.
Препарат не можна вводити одночасно з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, антиаритмічними засобами та серцевими глікозидами.
Термін придатності.1 рік.
Умови зберігання.Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від +2 °С до +8 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у коробці.
По 1 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у коробці
По 1 мл в ампулі; по 10 ампул у блістері; по 1 блістеру у коробці.
Категорія відпуску.За рецептом.
Виробник.Товариство з обмеженою відповідальністю Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».
Місцезнаходження.
Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Куликівська, будинок 41.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!