ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕЛБЕК®

(MELBEC®)

Cклад:

діюча речовина: meloxicam;

склад: 1,5 мл містять мелоксикаму 15 мг;

допоміжні речовини: меглюмін, глікофурол, полоксамер 188, гліцин, натрію хлорид, натрію гідроксид або кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби. Оксиками. Код АТС M01A C06.

Клінічні характеристики.

Показання.

Початкове та короткочасне симптоматичне лікування ревматоїдного артриту, болю при остеоартритах (артрози, дегенеративні захворювання суглобів), анкілозивного спондиліту.

Протипоказання.

Відома гіперчутливість до мелоксикаму або інших складових лікарського засобу.

Є можливість перехресної алергії на ацетилсаліцилову кислоту та інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).

Не застосовують пацієнтам, у яких виникали симптоми астми, носові поліпи, ангіоневротичний набряк або кропив’янка після прийому ацетилсаліцилової кислоти чи інших НПЗЗ.

Препарат не слід призначати пацієнтам, які приймають антикоагулянти, через можливе виникнення внутрішньом’язової гематоми.

Також протипоказаннями є:

– активна форма або недавня поява виразки у шлунково-кишковому тракті/перфорації;

– запальне захворювання товстого кишечнику в активній формі (хвороба Крона або виразковий коліт);

– тяжка печінкова недостатність;

– ниркова недостатність, що не піддається діалізу;

– маніфестна шлунково-кишкова кровотеча, нещодавня цереброваскулярна кровотеча або встановлені системні порушення згортання крові;

– тяжка неконтрольована серцева недостатність.

– періопераційний біль при аортокоронарному шунтуванні.

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньом’язове застосування препарату доцільно призначати тільки протягом перших кількох днів лікування. Для продовження лікування слід застосовувати пероральні форми препарату.

Рекомендована доза препарату Мелбек® для дорослих становить 7,5 мг або 15 мг на добу, залежно від інтенсивності болю та тяжкості запалення.

Мелбек® слід застосовувати шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції.

Оскільки зі збільшенням дози і тривалості лікування підвищується ризик побічних реакцій, необхідно застосовувати найменшу ефективну добову дозу і найкоротшу тривалість лікування.

Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, які перебувають на діалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу.

Мелбек® (розчин для ін’єкцій) не слід вводити внутрішньовенно.

Комбіноване застосування: загальна добова доза препарату Мелбек® при застосуванні його у вигляді таблеток, супозиторіїв, пероральної суспензії та розчину для ін’єкцій не повинна перевищувати 15 мг.

Тривалість курсу лікування залежить від характеру захворювання та ефективності терапії, що проводиться.

Побічні реакції.

З боку системи крові та лімфатичної системи: відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія. Одночасний прийом потенційно мієлотоксичного препарату, особливо метотрексату, може призводити до виникнення цитопенії.

З боку імунної системи: анафілактичний шок, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція та інші алергічні реакції негайного типу.

Психічні розлади: сплутаність свідомості, дезорієнтація, зміна настрою.

З боку нервової системи: запаморочення, сонливість, головний біль.

З боку органів зору: розлади функції зору, що включають нечіткість зору, кон’юнктивіт.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату: вертиго, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, припливи.

З боку дихальної системи: астма у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту та інші НПЗЗ.

З боку травного тракту: шлунково-кишкова перфорація, прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, гастродуоденальна виразка, коліт, гастрит, езофагіт, стоматит, біль у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання, запор, метеоризм, відрижка.

Шлунково-кишкова кровотеча, виразкування або перфорація можуть бути потенційно летальними.

Розлади гепатобіліарної системи: гепатит, порушення показників функції печінки (наприклад, підвищення трансаміназ або білірубіну).

З боку шкіри: токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит, поліморфна еритема, висипання, кропив’янка, фотосенсибілізація, свербіж.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини сироватки).

Застосування нестероїдних протизапальних засобів може супроводжуватися розладами сечовипускання, включаючи гостру затримку сечі.

Порушення у ділянці застосування: набряк, затвердіння у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції.

Передозування.

У разі передозування рекомендуються промивання шлунка та загальні підтримуючі заходи, оскільки специфічний антидот невідомий. Клінічні випробування показали, що холестирамін підвищує виведення мелоксикаму.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Діти.

Зважаючи на те, що дозовий режим для дітей віком до 15 років поки що не встановлений, препарат рекомендується для лікування лише дорослих та дітей віком від 15 років.

Особливості застосування.

Як і у випадку з іншими НПЗЗ, слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із захворюваннями травного тракту в анамнезі. Необхідно спостерігати за пацієнтами, у яких є симптоми захворювань травного тракту. Лікування препаратом МелбекÒ слід припинити, якщо з’являються ознаки пептичної виразки або шлунково-кишкової кровотечі.

Як і при застосуванні інших НПЗЗ, потенційно летальні шлунково-кишкова кровотеча, виразка або перфорація можуть виникнути в будь-який час у процесі лікування при наявності чи без попередніх симптомів або тяжких шлунково-кишкових захворювань в анамнезі. Наслідки таких явищ зазвичай більш серйозні у пацієнтів літнього віку.

При застосуванні нестероїдних протизапальних засобів у дуже поодиноких випадках спостерігалися тяжкі шкірні реакції, деякі з них були летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик появи таких реакцій спостерігався на початку лікування, при цьому у більшості випадків такі реакції з’являлися протягом першого місяця лікування. При першій появі шкірних висипань, уражень слизових оболонок або інших ознак надмірної чутливості необхідно припинити застосування препарату Мелбек®.

Нестероїдні протизапальні засоби можуть збільшувати ризик появи тяжких серцево-судинних тромботичних явищ, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть бути летальними. При збільшенні тривалості лікування цей ризик може зростати. Такий ризик може збільшуватись у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями або з факторами ризику розвитку таких захворювань.

НПЗЗ інгібують синтез ниркових простагландинів, який відіграє важливу роль у підтримуванні ниркового кровотоку. У пацієнтів зі зниженим об’ємом крові та зниженим нирковим кровотоком застосування НПЗЗ може спричиняти ниркову недостатність, яка має оборотний характер.

Найбільший ризик такої реакції у пацієнтів літнього віку, пацієнтів з дегідратацією, з хронічною серцевою недостатністю, у хворих на цироз печінки, з нефротичним синдромом і хронічними нирковими порушеннями, а також у хворих, які отримують супутню терапію діуретиками, інгібіторами АПФ або блокаторами рецепторів ангіотензину-II або у таких, хто переніс великі хірургічні втручання, що призвели до гіповолемії. Таким пацієнтам потрібен контроль діурезу та контроль функції нирок на початку терапії.

У поодиноких випадках НПЗЗ можуть призводити до інтерстиціальних нефритів, гломерулонефритів, ниркових медулярних некрозів або до розвитку нефротичних синдромів.

Доза препарату Мелбек® для пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, не повинна перевищувати 7,5 мг (у вигляді таблеток). Для хворих із незначними або помірними нирковими порушеннями дозу можна не знижувати (рівень кліренсу креатиніну більше 25 мл/хв).

Як і при лікуванні більшістю НПЗЗ, спостерігаються поодинокі випадки підвищення рівня трансаміназ або інших параметрів функції печінки. У більшості випадків ці відхилення були незначні і мали тимчасовий характер. При стійкому та значному відхиленні від норми показників функції печінки лікування препаратом Мелбек® слід припинити та провести контрольні тести. Для хворих із клінічно стабільним перебігом цирозу печінки не слід знижувати дози препарату Мелбек®.

Ослаблені хворі потребують більш ретельного нагляду. Як і при лікуванні іншими НПЗЗ, слід бути обережними щодо хворих літнього віку, у яких більш імовірне зниження функції нирок, печінки та серця.

НПЗЗ можуть посилити затримку натрію, калію та води і вплинути на натрійуретичні ефекти діуретиків, що може спричинити або посилити серцеві порушення або артеріальну гіпертензію. Таким пацієнтам рекомендується проведення клінічного моніторингу.

Meлоксикам, як і будь-який інший НПЗЗ, може маскувати симптоми інфекційних захворювань.

Застосування мелоксикаму, як і інших лікарських засобів, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення прийому мелоксикаму.

Щодо суттєвих лікарських взаємодій, які потребують особливої уваги, див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами немає. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, сонливість або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Інші інгібітори простагландинсинтетази, включаючи глюкокортикоїди і саліцилати (ацетилсаліцилова кислота): поєднане введення інгібіторів простагландинсинтетази через синергічну дію може призводити до збільшення ризику кровотечі та появи виразок у шлунково-кишковому тракті, тому таке поєднане лікування не рекомендується. Мелоксикам не рекомендується застосовувати разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти (1000 мг двічі на добу) показало тенденцію збільшення площі під кривою «концентрація-час» (АUС) (10 %) та максимальної концентрації до мелоксикаму у плазмі крові (Сmax) (24 %). Клінічне значення цієї взаємодії не відоме.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі.

Літій: є дані щодо НПЗЗ, які підвищують рівень концентрації літію у плазмі крові, які можуть досягнути токсичних величин. Одночасне застосування літію та НПЗЗ не рекомендоване. Якщо комбінована терапія необхідна, то ретельно контролюють вміст літію у плазмі крові на початку лікування, при підборі дози та при припиненні лікування Мелбеком.

Метотрексат: НПЗЗ можуть зменшувати тубулярну секрецію метотрексату, тим самим підвищуючи концентрацію його у плазмі крові. З цієї причини не рекомендується супутньо застосовувати НПЗЗ пацієнтам, які приймають високу дозу метотрексату (понад 15 мг/тиждень). Ризик взаємодії НПЗЗ і метотрексату слід враховувати також пацієнтам, які приймають низькі дози метотрексату, особливо пацієнтам з порушеною функцією нирок. У випадку, коли потрібне комбіноване лікування, необхідно контролювати показники аналізу крові та функції нирок. Слід дотримуватися застережень у випадку, коли прийом НПЗЗ і метотрексату триває 3 дні поспіль, оскільки плазмовий рівень метотрексату може підвищитись та посилити токсичність. Хоча фармакокінетика метотрексату (15 мг/тиждень) не зазнала впливу супутнього лікування мелоксикамом, слід вважати, що гематологічна токсичність метотрексату може зростати при лікуванні НПЗЗ.

Контрацепція: НПЗЗ знижують ефективність протизаплідних засобів.

Діуретики: лікування НПЗЗ зневоднених хворих пов’язано з потенційним ризиком появи гострої ниркової недостатності. Тому перед початком лікування слід контролювати функцію нирок, а надалі при одночасному застосуванні Мелбеку та діуретиків хворим необхідно отримувати адекватну кількість рідини.

Антигіпертензивні препарати (β-адреноблокатори, інгібітори АПФ, вазодилататори, діуретики): відомо, що НПЗЗ зменшують антигіпертензивний ефект, і це пов’язано з інгібуючим впливом на вазодилататорні простагландини.

НПЗЗ та антагоністи рецепторів ангіотензину-II, а також інгібітори АПФ виявляють синергічний ефект на зменшення клубочкової фільтрації. У пацієнтів з порушенням ниркової функції в анамнезі це може призвести до гострої ниркової недостатності.

Холестирамін зв’язує мелоксикам у гастроінтестинальному тракті, що прискорює виведення мелоксикаму.

НПЗЗ посилюють нефротоксичність циклоспорину через вплив на ниркові простагландини, що потребує значного контролю функції нирок при одночасному застосуванні препаратів.

Мелоксикам майже повністю руйнується шляхом печінкового метаболізму, приблизно дві третини якого метаболізуються цитохромом (CYP) Р450 та одна третина – шляхом пероксидазного окислення. Можлива фармакокінетична взаємодія Мелбеку та інших препаратів на етапі метаболізму за рахунок впливу їх на СУР 2С9 та/або СУР 3А4.

Взаємодії Мелбеку з антацидами, циметидином, дигоксином і фуросемідом при одночасному прийомі не виявлено.

Не можна виключати взаємодії препарату з пероральними антидіабетичними засобами.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Мелбек® – це нестероїдний протизапальний лікарський засіб класу енолієвої кислоти, що має протизапальну, аналгетичну та антипіретичну дію. Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Загальний механізм зазначених ефектів може полягати у здатності інгібувати біосинтез простагландинів - медіаторів запалення.

Безпечніший механізм дії мелоксикаму пов’язаний із селективним інгібуванням циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), тоді як інгібування ЦОГ-1 призводить до побічних ефектів з боку шлунка та нирок.

Селективність інгібування ЦОГ-2 мелоксикамом підтверджена багатьма дослідниками як in vitro, так і ex vivo. Переважно інгібування ЦОГ-2 ex vivo мелоксикамом підтверджується більшим інгібуванням продукції ліпополісахаридстимулюючого PGE2 (ЦОГ-2) порівняно з продукцією тромбоксану у зсілій крові (ЦОГ-1). Ці ефекти дозозалежні. Мелоксикам не впливає на агрегацію тромбоцитів або на час кровотечі при застосуванні рекомендованих доз ex vivo, тоді як індометацин, диклофенак, ібупрофен і напроксен значно інгібують агрегацію тромбоцитів і подовжують кровотечу.

Встановлено низьку частоту шлунково-кишкових побічних явищ (перфорації, утворення виразок і кровотечі) при застосуванні рекомендованих доз мелоксикаму порівняно зі стандартними дозами інших нестероїдних протизапальних засобів.

Фармакокінетика.

Мелоксикам повністю абсорбується після внутрішньом’язової ін’єкції, що й відображає абсолютна біодоступність (майже 100 %).

Фармакокінетика мелоксикаму дозозалежна при внутрішньом’язовому застосуванні 5 мг та 30 мг. Концентрація мелоксикаму у плазмі крові досягає піку через 60 хв після внутрішньом’язової ін’єкції.

Стабільні концентрації досягаються на 3-5-ту добу. У плазмі крові понад 99 % зв’язується з білками.

Мелоксикам проникає в синовіальну рідину в концентрації приблизно вдвічі меншій, ніж у плазмі.

Мелоксикам майже повністю метаболізується до чотирьох фармакологічно інертних метаболітів. Основний метаболіт 5’-карбоксимелоксикам (60 % дози) формується шляхом окислення проміжного метаболіту 5’-гідроксиметилмелоксикам, якого виділяється менше (9 % дози).

CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYP 3А 4 ізоензим – меншу. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіту з 16 % та 4 % дози відповідно.

Екскреція мелоксикаму – переважно у формі метаболітів – відбувається в однаковій кількості з сечею та фекаліями. Менше 5 % добової дози виділяється незміненою з фекаліями, тоді як невелика кількість незмінених складових виділяється у сечу. Мелоксикам виділяється з організму з періодом напіввиведення 20 годин. Печінкова або ниркова недостатність суттєво не впливає на фармакокінетику мелоксикаму.

Плазмовий кліренс становить 8 мл/хв. Кліренс знижується у жінок літнього віку. Об’єм розподілу низький, у середньому 11 л.

Індивідуальні відхилення становлять 20-40 % після внутрішньом’язового застосування.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин жовтого кольору.

Несумісність.

Через можливу несумісність препарат Мелбек® (розчин для ін’єкцій) не можна змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.

Термін придатності. 4 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 1,5 мл в ампулах об’ємом 2 мл. По 3 ампули в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ІДОЛ IЛАЧ ДОЛУМ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.

Місцезнаходження.

Давутпаса Каддесі Джебеалібей сок. № 20, 34020 Топкапі, Стамбул, Туреччина.