Аналоги Венокор розчин для ін'єкцій 50 мг/мл ампули 2 мл №10, Лекхім-Харків
- Готівкою при отриманні
- Картою на сайті
Мережа аптек «Бажаємо здоров'я» співпрацює лише з перевіреними постачальниками. Препарати, які надходять в наші аптеки проходять усі відповідні етапи реалізації лікарських засобів. Більше інформації.
Лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають. Більше інформації.
Особливості застосування
діюча речовина: ethylmethylhydroxypyridine succinate;
1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), вода для ін’єкцій.
В
Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.
Засоби, що впливають на нервову систему.
Код АТХ N07XX.
Фармакодинаміка.
Венокор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, справляє антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).
Венокор покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Справляє гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Biн інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст в головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) і креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Венокор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованному міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік в зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшує гостроту зору.
Фармакокінетика.
При внутрішном’язовому введені препарат визначається в плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Венокор швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – незміненому вигляді.
В
Клінічні характеристики.
Показання.
Гострі порушення мозкового кровообігу;
черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
дисциркуляторна енцефалопатія;
нейроциркуляторна дистонія;
легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу;
тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах;
гострий інфаркт міокарда (з першої доби), в складі комплексної терапії;
первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії;
купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і нейроциркуляторних порушень;
гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії.
В
Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування груддю.
В
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Венокор посилює дію бенздіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.
В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості.
Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату в період вагiтностi та годування груддю не проводилося, тому Венокор не застосовують у цей період.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. У період лікування необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовiрнiсть побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.
Венокор призначають внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Венокор вводять повільно протягом 5-7 хвилин, краплинно – зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Венокор призначають дорослим в комплексній терапії в перші 2-4 дні внутрішньовенно струминно або краплинно по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом’язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Венокор застосовують протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово по 100 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводять внутрішньом’язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат застосовують внутрішньом’язово в дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.
При гострому інфаркті міокарда Венокор вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антикогулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажане внутрішньовенне введення Венокору, в наступні 9 діб можливе внутрішньом’язове введення Венокору. Внутрішньовенне введення Венокору проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином декстрози (глюкози) в об’ємі 100-150 мл протягом 30-90 хв. За необхідності, можливе повільне струминне введення Венокору протягом не менше 5 хвилин.
Введення Венокору (внутрішньовенне або внутрішньом’язове) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кожен кілограм маси тіла на день, разова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій Венокор застосовують у складі комплексної терапії внутрішньом’язово по 100-300 мг на добу, 1-3 рази на добу, протягом 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Венокор вводять у дозі 100-200 мг внутрішньом’язово 2-3 рази на добу або внутрішньовенно краплинно 1-2 рази на добу протягом 5-7 днів.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводять внутрішньовенно в дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у першу добу як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Венокор призначають дорослим по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості: дорослим – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі – по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
В
Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Венокор не застосовують цій категорії пацієнтів.
В
При передозуванні можлива сонливість. Лікування – дезінтоксикаційна терапія.
В
Побічні реакції.
Рідко – нудота, сухість слизової оболонки рота, алергічні реакції, сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, дистальний гіпергідроз, головні болі, порушення координації, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску.
2 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 в—‹С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
В
Несумісність.
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, вказані в iнструкцiї.
В
В ампулах по 2 мл, по 10 або по 100 ампул у пачці або по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці; в ампулах по 5 мл, по 5 або 100 ампул в пачці або по 5 ампул в блістері, по 1 блістеру у пачці.
В
За рецептом.
В
/заявник. АТ «Лекхім – Харків».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності/місцезнаходження заявника. 61115, Україна, м. Харків, вул. сімнадцятого Партз’їзду, буд. 36.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!
діюча речовина: ethylmethylhydroxypyridine succinate;
1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), вода для ін’єкцій.
В
Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.
Засоби, що впливають на нервову систему.
Код АТХ N07XX.
Фармакодинаміка.
Венокор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, справляє антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).
Венокор покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Справляє гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Biн інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст в головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) і креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.
Венокор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованному міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік в зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшує гостроту зору.
Фармакокінетика.
При внутрішном’язовому введені препарат визначається в плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Венокор швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – незміненому вигляді.
В
Клінічні характеристики.
Показання.
Гострі порушення мозкового кровообігу;
черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
дисциркуляторна енцефалопатія;
нейроциркуляторна дистонія;
легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу;
тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах;
гострий інфаркт міокарда (з першої доби), в складі комплексної терапії;
первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії;
купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і нейроциркуляторних порушень;
гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії.
В
Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування груддю.
В
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Венокор посилює дію бенздіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.
В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості.
Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату в період вагiтностi та годування груддю не проводилося, тому Венокор не застосовують у цей період.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. У період лікування необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовiрнiсть побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу.
Венокор призначають внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Венокор вводять повільно протягом 5-7 хвилин, краплинно – зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Венокор призначають дорослим в комплексній терапії в перші 2-4 дні внутрішньовенно струминно або краплинно по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом’язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Венокор застосовують протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово по 100 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводять внутрішньом’язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат застосовують внутрішньом’язово в дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.
При гострому інфаркті міокарда Венокор вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антикогулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажане внутрішньовенне введення Венокору, в наступні 9 діб можливе внутрішньом’язове введення Венокору. Внутрішньовенне введення Венокору проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином декстрози (глюкози) в об’ємі 100-150 мл протягом 30-90 хв. За необхідності, можливе повільне струминне введення Венокору протягом не менше 5 хвилин.
Введення Венокору (внутрішньовенне або внутрішньом’язове) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кожен кілограм маси тіла на день, разова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій Венокор застосовують у складі комплексної терапії внутрішньом’язово по 100-300 мг на добу, 1-3 рази на добу, протягом 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Венокор вводять у дозі 100-200 мг внутрішньом’язово 2-3 рази на добу або внутрішньовенно краплинно 1-2 рази на добу протягом 5-7 днів.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводять внутрішньовенно в дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у першу добу як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Венокор призначають дорослим по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості: дорослим – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі – по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
В
Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Венокор не застосовують цій категорії пацієнтів.
В
При передозуванні можлива сонливість. Лікування – дезінтоксикаційна терапія.
В
Побічні реакції.
Рідко – нудота, сухість слизової оболонки рота, алергічні реакції, сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, дистальний гіпергідроз, головні болі, порушення координації, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску.
2 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 в—‹С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
В
Несумісність.
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, вказані в iнструкцiї.
В
В ампулах по 2 мл, по 10 або по 100 ампул у пачці або по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці; в ампулах по 5 мл, по 5 або 100 ампул в пачці або по 5 ампул в блістері, по 1 блістеру у пачці.
В
За рецептом.
В
/заявник. АТ «Лекхім – Харків».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності/місцезнаходження заявника. 61115, Україна, м. Харків, вул. сімнадцятого Партз’їзду, буд. 36.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ВЕНОКОР
(VENOCOR)
Склад:діюча речовина: ethylmethylhydroxypyridine succinate;
1 мл розчину містить етилметилгідроксипіридину сукцинату 50 мг;
допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), вода для ін’єкцій.
В
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на нервову систему.Код АТХ N07XX.
Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.
Венокор є інгібітором вільнорадикальних процесів, мембранопротектором, справляє антигіпоксичну, стресопротекторну, ноотропну, протисудомну та анксіолітичну дію. Препарат підвищує резистентність організму до дії різних шкідливих факторів, до кисневозалежних патологічних станів (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація алкоголем та антипсихотичними засобами (нейролептиками)).
Венокор покращує мозковий метаболізм i кровозабезпечення головного мозку, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембранні структури клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів) при гемолізі. Справляє гіполіпідемічну дію, зменшує вміст загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). Зменшує ферментативну токсемію та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.
Механізм дії препарату зумовлений його антиоксидантною та мембранопротекторною дією. Biн інгібує перекисне окиснення ліпідів, підвищує активність супероксиддисмутази, підвищує співвідношення ліпід – білок, зменшує в’язкість мембрани, збільшує її плинність. Модулює активність мембранозв’язаних ферментів (кальційнезалежної фосфодіестерази, аденілатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ацетилхолінового), що посилює їх можливість зв’язуватися з лігандами, сприяє збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращенню синаптичної передачі. Венокор підвищує вміст в головному мозку дофаміну. Викликає посилення компенсаторної активації аеробного гліколізу та зниження ступеня пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з підвищенням вмісту аденозинтрифосфату (АТФ) і креатинфосфату, активацію енергосинтезувальних функцій мітохондрій, стабілізацію клітинних мембран.Венокор нормалізує метаболічні процеси в ішемізованному міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює і покращує електричну активність та скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік в зоні ішемії, зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів. Венокор сприяє збереженню гангліозних клітин сітківки та волокон зорового нерва при прогресуючій нейропатії, наслідками якої є хронічна ішемія і гіпоксія. Покращує функціональну активність сітківки і зорового нерва, збільшує гостроту зору.
Фармакокінетика.
При внутрішном’язовому введені препарат визначається в плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації становить 0,45-0,5 години. Максимальна концентрація при дозах 400-500 мг – 3,5-4,0 мкг/мл. Венокор швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини та швидко елімінується з організму. Препарат виводиться з організму із сечею, в основному в глюкуронокон’югованій формі та в незначних кількостях – незміненому вигляді.
В
Клінічні характеристики.
Показання.Гострі порушення мозкового кровообігу;
черепно-мозкова травма, наслідки черепно-мозкових травм;
дисциркуляторна енцефалопатія;
нейроциркуляторна дистонія;
легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу;
тривожні розлади при невротичних і неврозоподібних станах;
гострий інфаркт міокарда (з першої доби), в складі комплексної терапії;
первинна відкритокутова глаукома різних стадій, у складі комплексної терапії;
купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і нейроциркуляторних порушень;
гостра інтоксикація антипсихотичними засобами;
гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (гострий некротичний панкреатит, перитоніт), у складі комплексної терапії.
В
Протипоказання.Гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до препарату, дитячий вік, вагітність, період годування груддю.
В
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.Венокор посилює дію бенздіазепінових анксіолітиків, протисудомних засобів (карбамазепіну), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Зменшує токсичний ефект етилового спирту.
Особливості застосування. В окремих випадках, особливо у схильних пацієнтів, у пацієнтів з бронхіальною астмою при підвищеній чутливості до сульфітів, можливий розвиток тяжких реакцій гіперчутливості. Застосування у період вагітності або годування груддю. Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату в період вагiтностi та годування груддю не проводилося, тому Венокор не застосовують у цей період. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. У період лікування необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами, враховуючи ймовiрнiсть побічних ефектів, що можуть впливати на швидкість реакції та здатність концентрувати увагу. Спосіб застосування та дози.Венокор призначають внутрішньом’язово або внутрішньовенно (струминно, краплинно). Дози підбирають індивідуально. При інфузійному способі введення препарат слід розводити у фізіологічному розчині натрію хлориду (200 мл). Починають лікування дорослих з дози 50-100 мг 1-3 рази на добу, поступово підвищуючи дозу до отримання терапевтичного ефекту. Струминно Венокор вводять повільно протягом 5-7 хвилин, краплинно – зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хвилину. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг.
При гострих порушеннях мозкового кровообігу Венокор призначають дорослим в комплексній терапії в перші 2-4 дні внутрішньовенно струминно або краплинно по 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом’язово по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування становить 10-14 діб.
При черепно-мозковій травмі та наслідках черепно-мозкових травм Венокор застосовують протягом 10-15 днів шляхом внутрішньовенного краплинного введення по 200-500 мг 2-4 рази на добу.
При дисциркуляторній енцефалопатії у фазі декомпенсації Венокор слід застосовувати внутрішньовенно струминно або краплинно в дозі 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 днів. Потім препарат вводять внутрішньом’язово по 100 мг на добу протягом наступних 2 тижнів.
Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії препарат дорослим вводять внутрішньом’язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
При легких когнітивних порушеннях у хворих літнього віку та при тривожних станах препарат застосовують внутрішньом’язово в дозі 100-300 мг на добу протягом 14-30 днів.
При гострому інфаркті міокарда Венокор вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово протягом 14 діб на тлі традиційної терапії інфаркту міокарда, що включає нітрати, бета-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), тромболітики, антикогулянтні та антиагрегантні засоби, а також симптоматичні засоби за показаннями. У перші 5 діб, для досягнення максимального ефекту, бажане внутрішньовенне введення Венокору, в наступні 9 діб можливе внутрішньом’язове введення Венокору. Внутрішньовенне введення Венокору проводять шляхом краплинної інфузії, повільно (щоб уникнути побічних ефектів), з 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином декстрози (глюкози) в об’ємі 100-150 мл протягом 30-90 хв. За необхідності, можливе повільне струминне введення Венокору протягом не менше 5 хвилин.
Введення Венокору (внутрішньовенне або внутрішньом’язове) здійснюють 3 рази на добу, через кожні 8 годин. Добова терапевтична доза становить 6-9 мг на кожен кілограм маси тіла на день, разова доза – 2-3 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
При відкритокутовій глаукомі різних стадій Венокор застосовують у складі комплексної терапії внутрішньом’язово по 100-300 мг на добу, 1-3 рази на добу, протягом 14 днів.
При абстинентному алкогольному синдромі Венокор вводять у дозі 100-200 мг внутрішньом’язово 2-3 рази на добу або внутрішньовенно краплинно 1-2 рази на добу протягом 5-7 днів.
При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами дорослим препарат вводять внутрішньовенно в дозі 50-300 мг на добу протягом 7-14 днів.
При гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) препарат призначають у першу добу як у передопераційний, так і в післяопераційний період. Дози залежать від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитись поступово, тільки після стійкого позитивного клінічно-лабораторного ефекту. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатиті Венокор призначають дорослим по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) та внутрішньом’язово. Середній ступінь тяжкості: дорослим – по 200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду). Тяжкий перебіг: у пульс-дозуванні 800 мг у першу добу при дворазовому введенні; далі – по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: у початковій дозі 800 мг на добу до стійкого купірування прояву панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – по 300-400 мг 2 рази на добу внутрішньовенно краплинно (з ізотонічним розчином натрію хлориду) з поступовим зниженням добової дози.
В
Діти. Суворо контрольованих клiнiчних досліджень безпеки застосування препарату дітям не проводилося, тому Венокор не застосовують цій категорії пацієнтів.В
Передозування.При передозуванні можлива сонливість. Лікування – дезінтоксикаційна терапія.
В
Побічні реакції.Рідко – нудота, сухість слизової оболонки рота, алергічні реакції, сонливість, порушення процесу засинання, відчуття тривоги, емоційна реактивність, дистальний гіпергідроз, головні болі, порушення координації, підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску.
Термін придатності. 2 роки. Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 в—‹С. Зберігати у недоступному для дітей місці.В
Несумісність.
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами. Використовувати тільки розчинники, вказані в iнструкцiї.
В
Упаковка. В ампулах по 2 мл, по 10 або по 100 ампул у пачці або по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці; в ампулах по 5 мл, по 5 або 100 ампул в пачці або по 5 ампул в блістері, по 1 блістеру у пачці.В
Категорія відпуску. За рецептом.В
Виробник/заявник. АТ «Лекхім – Харків».Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності/місцезнаходження заявника. 61115, Україна, м. Харків, вул. сімнадцятого Партз’їзду, буд. 36.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!
«Венокор розчин для ін'єкцій 50 мг/мл ампули 2 мл №10» для інʼєкцій 50 мг/мл ампули 2 мл №10 – це лікарський засіб, який застосовують у складі комплексної терапії при станах, повʼязаних із порушеннями з боку нервової системи, серцево-судинної системи, інтоксикаціях та наслідках гіпоксії. Препарат містить етилметилгідроксипіридину сукцинат і призначається лікарем з урахуванням клінічного стану пацієнта, тяжкості перебігу захворювання та необхідності проведення ін’єкційної терапії. Важливо розуміти, що це рецептурний лікарський засіб, який не застосовують без консультації спеціаліста.
Кому і коли підходить препарат
«Венокор» застосовують дорослим пацієнтам у складі комплексного лікування при гострих і хронічних порушеннях мозкового кровообігу, наслідках черепно-мозкових травм, дисциркуляторній енцефалопатії, хронічній ішемії мозку, легких або помірних когнітивних порушеннях, тривожних розладах невротичного характеру, а також при гострому інфаркті міокарда, первинній відкритокутовій глаукомі, абстинентному синдромі при алкоголізмі, гострій інтоксикації антипсихотичними засобами та гострих гнійно-запальних процесах у черевній порожнині — у складі комплексної терапії.
Доцільність застосування, спосіб введення та тривалість курсу визначає виключно лікар.
Основні характеристики «Венокор»
Щоб швидко зорієнтуватися у складі та базових властивостях препарату, зверніть увагу на ключові характеристики:
- фармакотерапевтична група: засоби, що впливають на нервову систему;
- активні речовини: етилметилгідроксипіридину сукцинат 50 мг в 1 мл розчину;
- форма випуску: розчин для інʼєкцій 50 мг/мл по 2 мл в ампулах, №10;
- спосіб застосування: внутрішньомʼязово або внутрішньовенно;
- категорія відпуску: за рецептом;
- термін придатності: 2 роки;
- умови зберігання: зберігати в оригінальній упаковці, у недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °C.
Ці характеристики допомагають правильно використовувати препарат і дотримуватися умов його зберігання.
Протипоказання
На «Венокор розчин» інструкція вказує, що препарат не застосовують при гострій печінковій або нирковій недостатності, підвищеній індивідуальній чутливості до компонентів препарату, у дитячому віці, а також у період вагітності та годування груддю. Перед початком лікування лікар обовʼязково враховує загальний стан пацієнта та можливі ризики.
Як застосовують препарат
Препарат вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно — струминно чи краплинно, попередньо розводячи в 100–150 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % глюкози. Струминне введення проводять повільно (5–7 хвилин), краплинне — зі швидкістю 40–60 крапель за хвилину. Добові дози залежать від показань і клінічного стану пацієнта та зазвичай становлять 100–500 мг 1–3 рази на добу; при гострих порушеннях мозкового кровообігу застосовують 200–500 мг 2–4 рази на добу, при інфаркті міокарда — 6–9 мг/кг на добу (максимум 800 мг), при абстинентному синдромі — 200–500 мг 2–3 рази на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг. Після курсу ін’єкційної терапії зазвичай рекомендується перехід на пероральні форми препарату.
Основні переваги препарату
Щоб зрозуміти, у яких випадках препарат може бути доцільним у складі лікування, варто виділити його основні особливості:
- застосовується у складі комплексної терапії при широкому спектрі станів;
- має інʼєкційну форму для використання у стаціонарних або контрольованих умовах;
- поєднує антиоксидантну, антигіпоксичну та мембранопротекторну дію;
- може застосовуватися як у гострих станах, так і при хронічних порушеннях;
- передбачає можливість подальшого переходу на пероральні форми для підтримки ефекту.
Ці особливості дозволяють розглядати препарат як один із варіантів у складі комплексного лікування відповідно до клінічної ситуації.
Виробник
Препарат виробляється Приватним акціонерним товариством «Лекхім – Харків», Україна.
Де придбати препарат
«Венокор розчин для ін'єкцій 50 мг/мл ампули 2 мл №10» можна придбати на сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я» – apteka.net.ua. Тут також доступна повна інструкція виробника та актуальна на «Венокор» розчин ціна.
Важливо пам’ятати, що самолікування може бути небезпечним для здоров’я, тому перед застосуванням обов’язково необхідно проконсультуватися з лікарем.
FAQ
Q: «Венокор» – це препарат для самостійного застосування?
A: Ні. Це рецептурний лікарський засіб, який застосовують у складі комплексної терапії за призначенням лікаря. Ін’єкційна форма передбачає введення в умовах медичного контролю.
Q: Чи можна керувати транспортом під час лікування?
A: У період застосування препарату слід бути обережним під час керування транспортними засобами або роботи з механізмами, оскільки можливе уповільнення психофізичних реакцій.
Q: У яких формах застосовують «Венокор»?
A: У вигляді розчину для внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення. Після завершення ін’єкційного курсу можливий перехід на пероральні форми за рекомендацією лікаря.
Q: Кому протипоказаний «Венокор»?
A: Препарат не застосовують дітям, вагітним жінкам, у період годування груддю, а також при гострій печінковій або нирковій недостатності та підвищеній чутливості до компонентів.
Відмова від відповідальності
Інформація розміщена на сайті https://apteka.net.ua/ має, виключно, інформаційний характер. Адміністрація сайту https://apteka.net.ua/ не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті ознайомлення користувача з інформацією розміщеною на сайті.
Послуги, продукти, інформація та інші матеріали на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» та на офіційних сторінках у соціальних мережах розміщені, виключно, в інформаційних цілях і не повинні сприйматися, як альтернатива консультації лікаря. Мережа аптек «Бажаємо здоров’я» не несе відповідальності за будь-які висновки, що були встановлені та прийняті до уваги читачем самостійно на підставі розміщеної інформації.
Встановлення діагнозу та вибір методики лікування здійснюється лише профільним лікарем. Обов’язково, перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем!
Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!