Вермокс таблетки 100 мг №6, Лізомедікамента Текнікал Фармацевтікал Сосьедаде
Код товару
286
Loading ...
Оплата
Опис
- Готівкою при отриманні
- Картою на сайті
Гарантія
Опис
Мережа аптек «Бажаємо здоров'я» співпрацює лише з перевіреними постачальниками. Препарати, які надходять в наші аптеки проходять усі відповідні етапи реалізації лікарських засобів. Більше інформації.
Повернення
Опис
Лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають. Більше інформації.
Особливості застосування
Дорослим
Дозволено
Дітям
З 2 років
Вагітним
Заборонено
Годуючим
Заборонено
Алергікам
З обережністю
Діабетикам
Дозволено
Водіям
Дозволено
Характеристики
Категорія
Торгова назва
Діючі речовини
Форма випуску
Умови відпуску
Країна виробництва
Спосіб введення
Первинна упаковка
блістер
Кількість в упаковці
6
Дозування
100 мг
Код АТС
Температура зберігання
від 15°C до 30°C
Реєстрація
UA/4226/01/01
Інструкція для Вермокс таблетки 100 мг №6
Роздрукувати
Склад
діюча речовина: mebendazole;
1 таблетка містить 100 мг мебендазолу;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, крохмаль кукурудзяний, сахарин натрію, магнію стеарат, олія бавовняна гідрогенізована, ароматизатор апельсиновий, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, оранжево-жовтий S (Е 110).
Лікарська форма
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: кругла плоска таблетка зі скошеними краями блідо-оранжевого кольору, з гравіюваннями «Ме» і «100», що розділені лінією розлому з одного боку та з гравіюванням «JANSSEN» – з іншого.
Фармакотерапевтична група
Антигельмінтні засоби. Протинематодні агенти. Деривати бензимідазолу. Код АТХ Р02С А01.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Мебендазол діє локально у просвіті кишечнику, перешкоджаючи утворенню клітинного тубуліну у гельмінтів, що спричиняє порушення процесів утилізації глюкози і травлення та автолізу паразита.
Немає доказів ефективності Вермоксу® у лікуванні цистицеркозу.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Після перорального застосування < 10 % дози досягає системного кровотоку через неповну абсорбцію та екстенсивний пресистемний метаболізм (ефект першого проходження). Максимум концентрації у плазмі крові спостерігається через 2–4 години після застосування. Одночасне застосування препарату із висококалорійною їжею незначно підвищує біодоступність мебендазолу.
Розподіл. 90–95 % дози препарату зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу становить від 1 до 2 л/кг, що свідчить про здатність мебендазолу проникати крізь стінки судин. Це підтверджується даними щодо хворих, які приймали мебендазол протягом тривалого часу (40 мг/кг/добу впродовж 3–21 місяця).
Метаболізм. Після перорального застосування мебендазол метаболізується переважно у печінці. Плазмова концентрація його головних метаболітів значно перевищує концентрацію мебендазолу. Порушення функцій печінки, порушення метаболізму або елімінації з жовчю може призвести до підвищення плазмового рівня мебендазолу.
Виведення. Мебендазол, кон’юговані форми мебендазолу та його метаболіти частково піддаються кишково-печінковій рециркуляції та виводяться із сечею та жовчю. Уявний період напіввиведення після перорального застосування у більшості пацієнтів становить 3–6 годин.
Фармакокінетика у рівноважному стані.
При тривалій терапії (40 мг/кг/добу протягом 3–21 місяця) концентрація мебендазолу та його основних метаболітів у плазмі крові збільшується, у результаті чого приблизно у 3 рази збільшується його експозиція у рівноважному стані порівняно з одноразовим застосуванням.
Клінічні характеристики. Показання.
Лікування інвазій, таких як: ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомоз, трихоцефальоз, некатороз.
Протипоказання
Гіперчутливість до мебендазолу або до будь-якої допоміжної речовини.
Вагітність, період годування груддю.
Взаємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування з циметидином може призвести до посилення ефекту Вермоксу® за рахунок пригнічення його метаболізму у печінці та підвищення концентрації мебендазолу у плазмі крові.
Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу (див. розділ «Особливості застосування»).
Особливості застосування
Не рекомендується для лікування дітей до 2 років.
Повідомлялося про рідкісні випадки оборотних порушень функції печінки, гепатитів та нейтропенії у пацієнтів, які отримували мебендазол у стандартних дозах за вказаними показаннями (див. розділ «Побічні реакції»). Були повідомлення про розвиток гломерулонефриту та агранулоцитозу, що пов’язані з дозами, які значно перевищували рекомендовані, та з лікуванням протягом тривалого періоду часу.
Результати клінічних досліджень вказують на можливий зв’язок між застосуванням мебендазолу та метронідазолу і виникненням синдрому Стівенса — Джонсона / токсичного епідермального некролізу. Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу.
Через недостатній досвід застосування препарату дітям віком до 2 років, а також через те, що є окремі повідомлення щодо виникнення судом під час застосування препарату дітям цієї вікової групи, призначати Вермокс® слід лише у випадку, якщо наявна глистна інвазія серйозно позначається на їхньому харчовому статусі та фізичному розвитку.
При лікуванні препаратом немає необхідності у призначенні дієти або застосуванні проносних засобів.
Барвник оранжево-жовтий S (Е 110) може спричинити алергічні реакції.
Цей лікарський засіб містить 48 мг/дозу натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються безсольової дієти.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вермокс® протипоказаний у період вагітності, тому вагітним пацієнткам або тим, які підозрюють вагітність, не слід застосовувати лікарський засіб.
Годування груддю.
Деякі дані вказують, що невелика кількість мебендазолу присутня в молоці людини після перорального прийому. Тому годування груддю не рекомендовано при застосуванні лікарського засобу Вермокс®.
Фертильність.
Відомо, що мебендазол не впливає на здатність до народжування при прийомі в дозах до 10 мг/кг на добу. Результати репродуктивних досліджень показали, що мебендазол не впливає на фертильність чоловіків при прийомі в дозах до 40 мг/кг в день включно.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Вермокс® не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами, але слід враховувати можливість розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»)
Спосіб застосування та дози
Для перорального застосування.
При ентеробіозі дорослим і дітям віком від 2 років призначати 1 таблетку (100 мг) лікарського засобу Вермокс® одноразово. Для запобігання повторній інвазії слід повторити прийом 1 таблетки (100 мг) препарату через 2 тижні.
При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомозі, некаторозах дорослим і дітям віком від 2 років призначати по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу (вранці і ввечері) протягом 3 днів.
Таблетку можна розжовувати або ковтати цілою. Слід подрібнити таблетку перед тим, як давати її дитині. Прийом лікарського засобу дитиною має проходити під наглядом батьків.
Діти
Застосовувати для лікування дітей віком від 2 років.
Передозування
У пацієнтів, які застосовували дози, вищі за рекомендовані, або лікувалися протягом тривалого часу, рідко спостерігалися алопеція, оборотні порушення функції печінки, гепатит, агранулоцитоз, нейтропенія та гломерулонефрит. Окрім агранулоцитозу та гломерулонефриту, ці побічні реакції спостерігалися і у пацієнтів, які застосовували мебендазол у стандартному дозуванні (див. розділ «Побічні реакції»).
Симптоми. При випадковому передозуванні можуть спостерігатися спазми у черевній ділянці, нудота, блювання та діарея.
Лікування. Специфічного антидоту немає. Одразу після прийому мебендазолу всередину можна провести промивання шлунка. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля.
Побічні реакції
Побічні реакції.
У рекомендованих дозах Вермокс® зазвичай добре переноситься. У пацієнтів зі значним паразитарним навантаженням спостерігалися діарея та біль у животі під час застосування Вермоксу®.
Безпека Вермоксу® визначалася у 6276 пацієнтів, які брали участь у 39 клінічних дослідженнях застосування препарату для лікування одиничних або змішаних паразитарних інвазій шлунково-кишкового тракту. У ході цих клінічних випробувань побічні реакції спостерігалися менш ніж у 1 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Вермокс®.
Побічні реакції, виявлені під час клінічних досліджень та у постмаркетинговому періоді, зазначені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Системи органів
Побічні реакції
Частота реакції
часто (≥ 1/100 —
< 1/10)
нечасто (≥ 1/1000 — < 1/100)
рідко (≥ 1/10000 — <1/1000)
З боку крові та лімфатичної системи
нейтропеніяb
агранулоцитоз b*
З боку імунної системи
гіперчутливість, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакціїb
З боку центральної нервової системи
судомиb, запамороченняа
З боку шлунково-кишкового тракту
біль у животіa
дискомфорт у животіa, діареяa, метеоризмa,
нудотаa , блювотаa
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
Поодинокі: гепатитb, підвищення активності печінкових ферментівb
З боку шкіри та підшкірної клітковини
висипанняa, токсичний епідермальний некролізb, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса — Джонсонаb, екзантемаb, набряк Квінкеb, кропив’янкаb, алопеціяb
З боку нирок та сечовивідної системи
Гломерулонефрит b*
a Дані щодо частоти побічних реакцій отримані у ході клінічних та епідеміологічних досліджень.
b Побічні реакції, що не спостерігалися під час клінічних досліджень, частота розвитку яких визначена за допомогою «правила 3» (частота = 1/2092).
*Спостерігалися при прийомі високих доз і тривалому лікуванні.
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі на вище 30 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 6 таблеток у блістері з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої; по 1 блістеру у картонній пачці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Люсомедикамента Сосьєдаде Текніка Фармацеутика, С.А. /
Lusomedicamenta Sociedade Tecnica Farmaceutica, S.A.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Естрада Консільєрі Педрозо, 66, 69 – В, Квеліз де Байксо, 2730-055 Баркарена, Португалія/
Estrada Consiglieri Pedroso, 66, 69 – B, Queluz de Baixo, 2730-055 Barcarena, Portugal.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!
Даний сертифікат має інформаційний характер. Під кожну серію препарату видається окремий сертифікат, який матиме окремі реквізити.
Інструкція для Вермокс таблетки 100 мг №6
Роздрукувати
Склад
Лікарська форма
Фармакотерапевтична група
Фармакологічні властивості
Протипоказання
Взаємодія
Особливості застосування
Застосування у період вагітності або годування груддю
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом
Спосіб застосування та дози
Діти
Передозування
Побічні реакції
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Категорія відпуску
Виробник
Склад
діюча речовина: mebendazole;
1 таблетка містить 100 мг мебендазолу;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, крохмаль кукурудзяний, сахарин натрію, магнію стеарат, олія бавовняна гідрогенізована, ароматизатор апельсиновий, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, оранжево-жовтий S (Е 110).
Лікарська форма
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: кругла плоска таблетка зі скошеними краями блідо-оранжевого кольору, з гравіюваннями «Ме» і «100», що розділені лінією розлому з одного боку та з гравіюванням «JANSSEN» – з іншого.
Фармакотерапевтична група
Антигельмінтні засоби. Протинематодні агенти. Деривати бензимідазолу. Код АТХ Р02С А01.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Мебендазол діє локально у просвіті кишечнику, перешкоджаючи утворенню клітинного тубуліну у гельмінтів, що спричиняє порушення процесів утилізації глюкози і травлення та автолізу паразита.
Немає доказів ефективності Вермоксу® у лікуванні цистицеркозу.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Після перорального застосування < 10 % дози досягає системного кровотоку через неповну абсорбцію та екстенсивний пресистемний метаболізм (ефект першого проходження). Максимум концентрації у плазмі крові спостерігається через 2–4 години після застосування. Одночасне застосування препарату із висококалорійною їжею незначно підвищує біодоступність мебендазолу.
Розподіл. 90–95 % дози препарату зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу становить від 1 до 2 л/кг, що свідчить про здатність мебендазолу проникати крізь стінки судин. Це підтверджується даними щодо хворих, які приймали мебендазол протягом тривалого часу (40 мг/кг/добу впродовж 3–21 місяця).
Метаболізм. Після перорального застосування мебендазол метаболізується переважно у печінці. Плазмова концентрація його головних метаболітів значно перевищує концентрацію мебендазолу. Порушення функцій печінки, порушення метаболізму або елімінації з жовчю може призвести до підвищення плазмового рівня мебендазолу.
Виведення. Мебендазол, кон’юговані форми мебендазолу та його метаболіти частково піддаються кишково-печінковій рециркуляції та виводяться із сечею та жовчю. Уявний період напіввиведення після перорального застосування у більшості пацієнтів становить 3–6 годин.
Фармакокінетика у рівноважному стані.
При тривалій терапії (40 мг/кг/добу протягом 3–21 місяця) концентрація мебендазолу та його основних метаболітів у плазмі крові збільшується, у результаті чого приблизно у 3 рази збільшується його експозиція у рівноважному стані порівняно з одноразовим застосуванням.
Клінічні характеристики. Показання.
Лікування інвазій, таких як: ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомоз, трихоцефальоз, некатороз.
Протипоказання
Гіперчутливість до мебендазолу або до будь-якої допоміжної речовини.
Вагітність, період годування груддю.
Взаємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування з циметидином може призвести до посилення ефекту Вермоксу® за рахунок пригнічення його метаболізму у печінці та підвищення концентрації мебендазолу у плазмі крові.
Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу (див. розділ «Особливості застосування»).
Особливості застосування
Не рекомендується для лікування дітей до 2 років.
Повідомлялося про рідкісні випадки оборотних порушень функції печінки, гепатитів та нейтропенії у пацієнтів, які отримували мебендазол у стандартних дозах за вказаними показаннями (див. розділ «Побічні реакції»). Були повідомлення про розвиток гломерулонефриту та агранулоцитозу, що пов’язані з дозами, які значно перевищували рекомендовані, та з лікуванням протягом тривалого періоду часу.
Результати клінічних досліджень вказують на можливий зв’язок між застосуванням мебендазолу та метронідазолу і виникненням синдрому Стівенса — Джонсона / токсичного епідермального некролізу. Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу.
Через недостатній досвід застосування препарату дітям віком до 2 років, а також через те, що є окремі повідомлення щодо виникнення судом під час застосування препарату дітям цієї вікової групи, призначати Вермокс® слід лише у випадку, якщо наявна глистна інвазія серйозно позначається на їхньому харчовому статусі та фізичному розвитку.
При лікуванні препаратом немає необхідності у призначенні дієти або застосуванні проносних засобів.
Барвник оранжево-жовтий S (Е 110) може спричинити алергічні реакції.
Цей лікарський засіб містить 48 мг/дозу натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються безсольової дієти.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вермокс® протипоказаний у період вагітності, тому вагітним пацієнткам або тим, які підозрюють вагітність, не слід застосовувати лікарський засіб.
Годування груддю.
Деякі дані вказують, що невелика кількість мебендазолу присутня в молоці людини після перорального прийому. Тому годування груддю не рекомендовано при застосуванні лікарського засобу Вермокс®.
Фертильність.
Відомо, що мебендазол не впливає на здатність до народжування при прийомі в дозах до 10 мг/кг на добу. Результати репродуктивних досліджень показали, що мебендазол не впливає на фертильність чоловіків при прийомі в дозах до 40 мг/кг в день включно.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Вермокс® не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами, але слід враховувати можливість розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»)
Спосіб застосування та дози
Для перорального застосування.
При ентеробіозі дорослим і дітям віком від 2 років призначати 1 таблетку (100 мг) лікарського засобу Вермокс® одноразово. Для запобігання повторній інвазії слід повторити прийом 1 таблетки (100 мг) препарату через 2 тижні.
При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомозі, некаторозах дорослим і дітям віком від 2 років призначати по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу (вранці і ввечері) протягом 3 днів.
Таблетку можна розжовувати або ковтати цілою. Слід подрібнити таблетку перед тим, як давати її дитині. Прийом лікарського засобу дитиною має проходити під наглядом батьків.
Діти
Застосовувати для лікування дітей віком від 2 років.
Передозування
У пацієнтів, які застосовували дози, вищі за рекомендовані, або лікувалися протягом тривалого часу, рідко спостерігалися алопеція, оборотні порушення функції печінки, гепатит, агранулоцитоз, нейтропенія та гломерулонефрит. Окрім агранулоцитозу та гломерулонефриту, ці побічні реакції спостерігалися і у пацієнтів, які застосовували мебендазол у стандартному дозуванні (див. розділ «Побічні реакції»).
Симптоми. При випадковому передозуванні можуть спостерігатися спазми у черевній ділянці, нудота, блювання та діарея.
Лікування. Специфічного антидоту немає. Одразу після прийому мебендазолу всередину можна провести промивання шлунка. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля.
Побічні реакції
Побічні реакції.
У рекомендованих дозах Вермокс® зазвичай добре переноситься. У пацієнтів зі значним паразитарним навантаженням спостерігалися діарея та біль у животі під час застосування Вермоксу®.
Безпека Вермоксу® визначалася у 6276 пацієнтів, які брали участь у 39 клінічних дослідженнях застосування препарату для лікування одиничних або змішаних паразитарних інвазій шлунково-кишкового тракту. У ході цих клінічних випробувань побічні реакції спостерігалися менш ніж у 1 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Вермокс®.
Побічні реакції, виявлені під час клінічних досліджень та у постмаркетинговому періоді, зазначені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Системи органів
Побічні реакції
Частота реакції
часто (≥ 1/100 —
< 1/10)
нечасто (≥ 1/1000 — < 1/100)
рідко (≥ 1/10000 — <1/1000)
З боку крові та лімфатичної системи
нейтропеніяb
агранулоцитоз b*
З боку імунної системи
гіперчутливість, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакціїb
З боку центральної нервової системи
судомиb, запамороченняа
З боку шлунково-кишкового тракту
біль у животіa
дискомфорт у животіa, діареяa, метеоризмa,
нудотаa , блювотаa
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
Поодинокі: гепатитb, підвищення активності печінкових ферментівb
З боку шкіри та підшкірної клітковини
висипанняa, токсичний епідермальний некролізb, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса — Джонсонаb, екзантемаb, набряк Квінкеb, кропив’янкаb, алопеціяb
З боку нирок та сечовивідної системи
Гломерулонефрит b*
a Дані щодо частоти побічних реакцій отримані у ході клінічних та епідеміологічних досліджень.
b Побічні реакції, що не спостерігалися під час клінічних досліджень, частота розвитку яких визначена за допомогою «правила 3» (частота = 1/2092).
*Спостерігалися при прийомі високих доз і тривалому лікуванні.
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі на вище 30 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 6 таблеток у блістері з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої; по 1 блістеру у картонній пачці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Люсомедикамента Сосьєдаде Текніка Фармацеутика, С.А. /
Lusomedicamenta Sociedade Tecnica Farmaceutica, S.A.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Естрада Консільєрі Педрозо, 66, 69 – В, Квеліз де Байксо, 2730-055 Баркарена, Португалія/
Estrada Consiglieri Pedroso, 66, 69 – B, Queluz de Baixo, 2730-055 Barcarena, Portugal.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ВЕРМОКС®
(VERMOX®)
Склад:діюча речовина: mebendazole;
1 таблетка містить 100 мг мебендазолу;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, крохмаль кукурудзяний, сахарин натрію, магнію стеарат, олія бавовняна гідрогенізована, ароматизатор апельсиновий, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, оранжево-жовтий S (Е 110).
Лікарська форма. Таблетки.Основні фізико-хімічні властивості: кругла плоска таблетка зі скошеними краями блідо-оранжевого кольору, з гравіюваннями «Ме» і «100», що розділені лінією розлому з одного боку та з гравіюванням «JANSSEN» – з іншого.
Фармакотерапевтична група. Антигельмінтні засоби. Протинематодні агенти. Деривати бензимідазолу. Код АТХ Р02С А01. Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.
Мебендазол діє локально у просвіті кишечнику, перешкоджаючи утворенню клітинного тубуліну у гельмінтів, що спричиняє порушення процесів утилізації глюкози і травлення та автолізу паразита.
Немає доказів ефективності Вермоксу® у лікуванні цистицеркозу.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Після перорального застосування < 10 % дози досягає системного кровотоку через неповну абсорбцію та екстенсивний пресистемний метаболізм (ефект першого проходження). Максимум концентрації у плазмі крові спостерігається через 2–4 години після застосування. Одночасне застосування препарату із висококалорійною їжею незначно підвищує біодоступність мебендазолу.
Розподіл. 90–95 % дози препарату зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу становить від 1 до 2 л/кг, що свідчить про здатність мебендазолу проникати крізь стінки судин. Це підтверджується даними щодо хворих, які приймали мебендазол протягом тривалого часу (40 мг/кг/добу впродовж 3–21 місяця).
Метаболізм. Після перорального застосування мебендазол метаболізується переважно у печінці. Плазмова концентрація його головних метаболітів значно перевищує концентрацію мебендазолу. Порушення функцій печінки, порушення метаболізму або елімінації з жовчю може призвести до підвищення плазмового рівня мебендазолу.
Виведення. Мебендазол, кон’юговані форми мебендазолу та його метаболіти частково піддаються кишково-печінковій рециркуляції та виводяться із сечею та жовчю. Уявний період напіввиведення після перорального застосування у більшості пацієнтів становить 3–6 годин.
Фармакокінетика у рівноважному стані.
При тривалій терапії (40 мг/кг/добу протягом 3–21 місяця) концентрація мебендазолу та його основних метаболітів у плазмі крові збільшується, у результаті чого приблизно у 3 рази збільшується його експозиція у рівноважному стані порівняно з одноразовим застосуванням.
Клінічні характеристики. Показання.
Лікування інвазій, таких як: ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомоз, трихоцефальоз, некатороз.
Протипоказання.Гіперчутливість до мебендазолу або до будь-якої допоміжної речовини.
Вагітність, період годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.Одночасне застосування з циметидином може призвести до посилення ефекту Вермоксу® за рахунок пригнічення його метаболізму у печінці та підвищення концентрації мебендазолу у плазмі крові.
Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу (див. розділ «Особливості застосування»).
Особливості застосування.Не рекомендується для лікування дітей до 2 років.
Повідомлялося про рідкісні випадки оборотних порушень функції печінки, гепатитів та нейтропенії у пацієнтів, які отримували мебендазол у стандартних дозах за вказаними показаннями (див. розділ «Побічні реакції»). Були повідомлення про розвиток гломерулонефриту та агранулоцитозу, що пов’язані з дозами, які значно перевищували рекомендовані, та з лікуванням протягом тривалого періоду часу.
Результати клінічних досліджень вказують на можливий зв’язок між застосуванням мебендазолу та метронідазолу і виникненням синдрому Стівенса — Джонсона / токсичного епідермального некролізу. Слід уникати одночасного застосування мебендазолу та метронідазолу.
Через недостатній досвід застосування препарату дітям віком до 2 років, а також через те, що є окремі повідомлення щодо виникнення судом під час застосування препарату дітям цієї вікової групи, призначати Вермокс® слід лише у випадку, якщо наявна глистна інвазія серйозно позначається на їхньому харчовому статусі та фізичному розвитку.
При лікуванні препаратом немає необхідності у призначенні дієти або застосуванні проносних засобів.
Барвник оранжево-жовтий S (Е 110) може спричинити алергічні реакції.
Цей лікарський засіб містить 48 мг/дозу натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються безсольової дієти.
Застосування у період вагітності або годування груддю.Вермокс® протипоказаний у період вагітності, тому вагітним пацієнткам або тим, які підозрюють вагітність, не слід застосовувати лікарський засіб.
Годування груддю.
Деякі дані вказують, що невелика кількість мебендазолу присутня в молоці людини після перорального прийому. Тому годування груддю не рекомендовано при застосуванні лікарського засобу Вермокс®.
Фертильність.
Відомо, що мебендазол не впливає на здатність до народжування при прийомі в дозах до 10 мг/кг на добу. Результати репродуктивних досліджень показали, що мебендазол не впливає на фертильність чоловіків при прийомі в дозах до 40 мг/кг в день включно.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Вермокс® не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами, але слід враховувати можливість розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»)
Спосіб застосування та дози.Для перорального застосування.
При ентеробіозі дорослим і дітям віком від 2 років призначати 1 таблетку (100 мг) лікарського засобу Вермокс® одноразово. Для запобігання повторній інвазії слід повторити прийом 1 таблетки (100 мг) препарату через 2 тижні.
При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомозі, некаторозах дорослим і дітям віком від 2 років призначати по 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу (вранці і ввечері) протягом 3 днів.
Таблетку можна розжовувати або ковтати цілою. Слід подрібнити таблетку перед тим, як давати її дитині. Прийом лікарського засобу дитиною має проходити під наглядом батьків.
Діти.Застосовувати для лікування дітей віком від 2 років.
Передозування.У пацієнтів, які застосовували дози, вищі за рекомендовані, або лікувалися протягом тривалого часу, рідко спостерігалися алопеція, оборотні порушення функції печінки, гепатит, агранулоцитоз, нейтропенія та гломерулонефрит. Окрім агранулоцитозу та гломерулонефриту, ці побічні реакції спостерігалися і у пацієнтів, які застосовували мебендазол у стандартному дозуванні (див. розділ «Побічні реакції»).
Симптоми. При випадковому передозуванні можуть спостерігатися спазми у черевній ділянці, нудота, блювання та діарея.
Лікування. Специфічного антидоту немає. Одразу після прийому мебендазолу всередину можна провести промивання шлунка. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля.
Побічні реакції.У рекомендованих дозах Вермокс® зазвичай добре переноситься. У пацієнтів зі значним паразитарним навантаженням спостерігалися діарея та біль у животі під час застосування Вермоксу®.
Безпека Вермоксу® визначалася у 6276 пацієнтів, які брали участь у 39 клінічних дослідженнях застосування препарату для лікування одиничних або змішаних паразитарних інвазій шлунково-кишкового тракту. У ході цих клінічних випробувань побічні реакції спостерігалися менш ніж у 1 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Вермокс®.
Побічні реакції, виявлені під час клінічних досліджень та у постмаркетинговому періоді, зазначені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Системи органів |
Побічні реакції |
||
Частота реакції |
|||
часто (≥ 1/100 — < 1/10) |
нечасто (≥ 1/1000 — < 1/100) |
рідко (≥ 1/10000 — <1/1000) |
|
|
З боку крові та лімфатичної системи |
нейтропеніяb агранулоцитоз b* |
||
З боку імунної системи |
гіперчутливість, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакціїb |
||
З боку центральної нервової системи |
судомиb, запамороченняа |
||
З боку шлунково-кишкового тракту |
біль у животіa |
дискомфорт у животіa, діареяa, метеоризмa, нудотаa , блювотаa |
|
З боку печінки та жовчовивідних шляхів |
Поодинокі: гепатитb, підвищення активності печінкових ферментівb |
||
З боку шкіри та підшкірної клітковини |
висипанняa, токсичний епідермальний некролізb, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса — Джонсонаb, екзантемаb, набряк Квінкеb, кропив’янкаb, алопеціяb |
||
З боку нирок та сечовивідної системи |
Гломерулонефрит b* |
||
a Дані щодо частоти побічних реакцій отримані у ході клінічних та епідеміологічних досліджень.
b Побічні реакції, що не спостерігалися під час клінічних досліджень, частота розвитку яких визначена за допомогою «правила 3» (частота = 1/2092).
*Спостерігалися при прийомі високих доз і тривалому лікуванні.
Термін придатності. 3 роки. Умови зберігання.Зберігати в оригінальній упаковці при температурі на вище 30 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 6 таблеток у блістері з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої; по 1 блістеру у картонній пачці. Категорія відпуску. За рецептом. Виробник.Люсомедикамента Сосьєдаде Текніка Фармацеутика, С.А. /
Lusomedicamenta Sociedade Tecnica Farmaceutica, S.A.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Естрада Консільєрі Педрозо, 66, 69 – В, Квеліз де Байксо, 2730-055 Баркарена, Португалія/
Estrada Consiglieri Pedroso, 66, 69 – B, Queluz de Baixo, 2730-055 Barcarena, Portugal.
Увага! Інструкція до препарату на сайті має інформаційне значення. Перед застосуванням ознайомтесь з інструкцією виробника!
Місто:
Київ
Знайдено в 197 аптеках
Режим роботи:
08:00 - 21:00
Ціна:
91,60 ₴
Режим роботи:
08:00 - 21:00
Ціна:
92,50 ₴
Режим роботи:
08:00 - 21:00
Ціна:
92,50 ₴
Аптека №162
Режим роботи:
08:00 - 21:00
Ціна:
92,50 ₴
Аптека №198
Режим роботи:
08:00 - 21:00
Ціна:
92,50 ₴
Loading ...
Loading ...
Loading ...
Loading ...
Loading ...
Loading ...
Короткий опис
«Вермокс 100 мг» – це антигельмінтний лікарський засіб, що застосовується для лікування найпоширеніших кишкових паразитарних інвазій. Препарат ефективно знищує гельмінтів, не потребує дієтичних обмежень і підходить як для дорослих, так і для дітей від 2 років. Завдяки діючій речовині мебендазолу «Вермокс» діє безпосередньо у кишечнику, порушуючи обмін речовин паразитів і сприяючи їх природному виведенню з організму.
Кому показаний засіб
Для препарату «Вермокс» застосування поширюється на лікування поширених кишкових гельмінтних інвазій. Найчастіше його призначають при ентеробіозі, аскаридозі, анкілостомозі, трихоцефальозі та некаторозі – захворюваннях, що виникають унаслідок зараження гостриками, аскаридами, анкілостомами, волосоголовцями чи некаторами.
Такі інфекції часто супроводжуються свербінням у ділянці анального отвору, болем у животі, зниженням апетиту, підвищеною втомлюваністю та іншими проявами інтоксикації. «Вермокс» ефективно знищує паразитів, усуває неприємні симптоми та допомагає організму відновитись після їх впливу. Препарат застосовують відповідно до рекомендації лікаря, як у домашніх умовах, так і в медичному закладі, залежно від клінічної ситуації.
Механізм дії препарату
Мебендазол, діюча речовина «Вермоксу», порушує утворення клітинного тубуліну у паразитів, через що вони втрачають здатність засвоювати глюкозу й інші поживні речовини. Це призводить до виснаження, загибелі та виведення гельмінтів природним шляхом. Препарат діє переважно у просвіті кишечнику, не потрапляючи у значній кількості до крові, тому має низький ризик системних побічних ефектів.
Основні характеристики «Вермоксу»
- Форма випуску: таблетки по 100 мг.
- Фармакотерапевтична група: антигельмінтні засоби; протинематодні агенти; деривати бензимідазолу.
- Діюча речовина: мебендазол.
- Зовнішній вигляд: кругла плоска таблетка блідо-оранжевого кольору, з гравіюваннями «Ме» та «100».
- Кількість в упаковці: 6 таблеток у блістері.
- Умови зберігання: при температурі не вище 30°C, у недоступному для дітей місці.
- Термін придатності: 3 роки.
- Виробник: Люсомедикамента Сосьєдаде Текніка Фармацеутика, С.А., Португалія.
За потреби «Вермокс» купити можна лише за рецептом лікаря.
Як приймати «Вермокс» від глистів
Препарат приймають перорально, не залежно від їжі. Таблетку можна розжовувати або ковтати цілою, дітям – подрібнювати.
Для кожного типу інвазії є свої рекомендації:
- При ентеробіозі: дорослим і дітям від 2 років – 1 таблетка (100 мг) одноразово. Для запобігання повторному зараженню курс повторюють через 2 тижні.
- При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомозі, некаторозі: по 1 таблетці (100 мг) двічі на добу протягом 3 днів.
- Для дітей до 2 років: застосування можливе лише у виняткових випадках, коли глистна інвазія негативно впливає на розвиток і харчовий стан дитини.
Під час лікування не потрібно дотримуватися спеціальної дієти або приймати проносні засоби.
Протипоказання та важливі застереження
Перед початком лікування препаратом важливо переконатися, що немає протипоказань до його застосування. На таблетки «Вермокс» інструкція попереджає, що їх не можна приймати людям із підвищеною чутливістю до мебендазолу або будь-яких допоміжних компонентів. Засіб також не призначають під час вагітності та грудного вигодовування, дітям віком до двох років і пацієнтам, які одночасно приймають метронідазол.
Слід враховувати, що барвник Е110, присутній у складі, може спричиняти алергічні реакції. Крім того, препарат містить натрій, тому людям, які дотримуються безсольової дієти, варто застосовувати його з обережністю.
У разі захворювань печінки можливе підвищення концентрації мебендазолу в крові, тому таким пацієнтам необхідний регулярний медичний контроль протягом курсу лікування.
Можливі побічні реакції
Типові для препарату «Вермокс» побічні ефекти зазвичай обмежуються тимчасовими реакціями з боку травної системи – біль у животі, нудота, блювання або діарея.
Рідше спостерігаються запаморочення, судоми, шкірні висипання, кропив’янка чи набряк Квінке. Також у поодиноких випадках можливе підвищення активності печінкових ферментів, розвиток гепатиту, а ще рідше – тяжкі алергічні реакції, включно з токсичним епідермальним некролізом чи синдромом Стівенса Джонсона. Якщо з’являються будь-які незвичні або неприємні симптоми, варто негайно звернутися до лікаря для оцінки стану та можливого коригування терапії.
Передозування препаратом
На препарат «Вермокс» передозування трапляється рідко, однак у пацієнтів, які приймали дози, вищі за рекомендовані, або проходили тривале лікування, спостерігалися поодинокі випадки алопеції, оборотних порушень функції печінки, гепатиту, агранулоцитозу, нейтропенії та гломерулонефриту.
Основними симптомами передозування є спазми в ділянці живота, нудота, блювання та діарея. Специфічного антидоту не існує. Одразу після випадкового прийому надмірної дози можна провести промивання шлунка, а за потреби призначається активоване вугілля.
Ключові переваги «Вермоксу»
Препарат відзначається високою ефективністю та зручністю у використанні:
- не викликає різких порушень травлення та не потребує додаткових засобів для очищення кишечнику;
- діє м’яко та ефективно – паразити втрачають здатність до живлення та виводяться з організму природним шляхом;
- активний проти кількох видів гельмінтів, що дозволяє застосовувати його при змішаних інвазіях;
- підходить для сімейного лікування, коли зараження могли зазнати кілька членів родини.
Варто також додати, що на «Вермокс» відгуки паразитологів підтверджують його ефективність при лікуванні гельмінтних інфекцій.
Де безпечно придбати «Вермокс»
Придбати «Вермокс таблетки 100 мг №6» можна на сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» – apteka.net.ua. Тут зазначена інформація про наявність, а також представлена актуальна на «Вермокс» ціна.
Перед застосуванням препарату обов’язково проконсультуйтесь із лікарем, адже самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я.
FAQ – поширені питання
Q: Чи потрібно дотримуватись дієти під час прийому «Вермоксу»?
A: Ні, препарат не вимагає спеціальної дієти або застосування проносних засобів під час лікування.
Q: З якого віку можна приймати «Вермокс» дітям?
A: Препарат дозволений дітям від 2 років, але дозу та курс лікування повинен визначати лікар.
Q: Чи сумісні «Вермокс» і алкоголь?
A: Ні, поєднувати препарат із алкоголем не можна, оскільки це підвищує навантаження на печінку та може спричинити нудоту чи запаморочення.
Q: Що робити при повторному зараженні?
A: У разі ентеробіозу курс лікування рекомендують повторити через 2 тижні, щоб повністю усунути інвазію.
Q: Як приймати «Вермокс» при гостриках?
A: Для лікування ентеробіозу препарат зазвичай приймають одноразово у дозі 100 мг. Через 2 тижні курс повторюють, щоб повністю усунути можливе повторне зараження.
Q: Чи можна використовувати «Вермокс» для профілактики?
A: Ні, препарат не застосовують для профілактики. Його призначають лише при підтверджених гельмінтних інвазіях або за рекомендацією лікаря.
Редакторська група
Створено
22.09.2020
Оновлено
07.12.2025
Перевірено
Відмова від відповідальності
Інформація розміщена на сайті https://apteka.net.ua/ має, виключно, інформаційний характер. Адміністрація сайту https://apteka.net.ua/ не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті ознайомлення користувача з інформацією розміщеною на сайті.
Послуги, продукти, інформація та інші матеріали на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» та на офіційних сторінках у соціальних мережах розміщені, виключно, в інформаційних цілях і не повинні сприйматися, як альтернатива консультації лікаря. Мережа аптек «Бажаємо здоров’я» не несе відповідальності за будь-які висновки, що були встановлені та прийняті до уваги читачем самостійно на підставі розміщеної інформації.
Встановлення діагнозу та вибір методики лікування здійснюється лише профільним лікарем. Обов’язково, перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем!
Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!