Ендокардит: причини, симптоми та лікування запалення ендокарда

18 січень 2025
Ендокардит: причини, симптоми та лікування запалення ендокарда

Ендокардит – це запалення внутрішньої оболонки серця, зокрема ендокарда та клапанів серця, яке може спричиняти серйозні порушення функцій серцево-судинної системи. Це захворювання часто має інфекційну природу, однак, може бути також викликане іншими факторами, такими як аутоімунні процеси чи травми. Складність ендокардиту полягає у його здатності швидко прогресувати, що може призвести до утворення тромбів або інфекційних вегетацій на клапанах серця. У складних випадках це може спричинити серцеву недостатність або сепсис. Пацієнти, які страждають від ендокардиту, часто відчувають такі симптоми, як біль у грудях, задишку, підвищену температуру тіла, втому та ознаки загальної інтоксикації. Термін «ендокардит» походить від грецьких слів «ендон» (всередині) та «кардіа» (серце), що точно відображає локалізацію запалення.

У цій статті ми детально розглянемо основні прояви ендокардиту, можливі фактори ризику та сучасні методи лікування цього захворювання. Також, проаналізуємо заходи, які допомагають знизити ймовірність розвитку запалення ендокарда та мінімізувати його вплив на загальний стан здоров'я.

Причини виникнення

Причини виникнення ендокардиту можуть бути різноманітними, що визначає тип захворювання і його тяжкість. Серед найбільш поширених факторів можна виділити такі:

  1. Інфекції: найбільш поширеною причиною ендокардиту є бактеріальна інфекція, коли мікроорганізми потрапляють у кровотік і осідають на серцевих клапанах. Це може статися внаслідок операцій, стоматологічних процедур або інфекцій у інших частинах тіла.
  2. Серцеві захворювання: наявність захворювань серцево-судинної системи, таких як вроджені вади серця або порушення клапанів, значно збільшує ризик розвитку ендокардиту. Це створює умови для осідання мікробів на уражених клапанах.
  3. Наявність імплантованих медичних пристроїв у серці: встановлення штучних клапанів, кардіостимуляторів чи інших медичних пристроїв може спричинити розвиток інфекційного ендокардиту. Такі пристрої створюють поверхню, на якій можуть накопичуватися бактерії.
  4. Імунні порушення: аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак або ревматична лихоманка, можуть збільшити ймовірність запалення ендокарда. Вони призводять до змін в імунному статусі, що сприяє розвитку інфекцій.
  5. Наркоманія та зловживання ін'єкціями: вживання ін'єкційних наркотиків та неправильне використання медичних ін'єкцій може спричинити проникнення патогенів безпосередньо в кровотік, що підвищує ймовірність розвитку ендокардиту, особливо якщо ін'єкції здійснюються за допомогою нестерильних голок.

Загалом, ендокардит може виникнути через різні чинники, які вимагають ретельного діагностування та лікування. Кожен з перерахованих факторів збільшує ризик виникнення захворювання, тому важливо їх враховувати під час медичного обстеження.

Види та симптоми

Ендокардит має кілька видів, кожен з яких проявляється специфічними симптомами, а саме:

  • первинний ендокардит – цей тип розвивається на здорових клапанах серця і часто викликаний гострою бактеріальною або грибковою інфекцією;
  • вторинний ендокардит – виникає на фоні вже існуючих захворювань серця, таких як вроджені чи набуті вади клапанів або після травм серця;
  • інфекційний ендокардит – цей тип ендокардиту викликаний бактеріями (наприклад, Staphylococcus aureus, Streptococcus viridans) або грибками, які потрапляють у кров і осідають на клапанах серця. Основними симптомами є висока температура тіла, лихоманка, озноб, а також загальна слабкість і втома. Пацієнти можуть відчувати біль у грудях, надмірну пітливість, особливо вночі;
  • неінфекційний ендокардит – цей тип може виникати через аутоімунні процеси, наприклад, при системному червоному вовчаку або ревматичній лихоманці. Симптоми включають субфебрильну температуру, слабкість, біль у суглобах і можливі ознаки ураження клапанів серця. Часто такий ендокардит є ускладненням основного захворювання;
  • латентний ендокардит – цей вид характеризується малопомітними або відсутніми симптомами. Пацієнти можуть скаржитися на легку втому, незначну слабкість, втрату працездатності. Цей тип найчастіше виявляється випадково під час обстеження або діагностики інших захворювань;
  • гострий ендокардит – симптоми цього типу розвиваються раптово і швидко прогресують. Симптоми включають раптову високу температуру, сильний біль у грудях, слабкість, пітливість, а також порушення кровообігу. Пацієнти можуть мати ознаки серцевої недостатності через ураження клапанів;
  • підгострий ендокардит – цей тип має більш тривалий і менш виражений перебіг. Пацієнти скаржаться на тривалу лихоманку, слабкість, втрату апетиту, біль у суглобах і загальне погіршення самопочуття. У деяких випадках спостерігаються анемія та ознаки тромбоемболій;
  • хронічний рецидивуючий ендокардит – проявляється періодичними загостреннями після попередніх епізодів хвороби. Симптоми можуть включати слабкість, біль у суглобах, періодичну лихоманку та ознаки ураження серцевих клапанів;
  • ендокардит протезованого клапана – цей тип розвивається у пацієнтів, яким встановлено штучні клапани серця. Основні симптоми включають лихоманку, втрату апетиту, загальну слабкість, ознаки серцевої недостатності та підвищену пітливість. У пацієнтів можуть розвиватися тромбоемболічні ураження органів, а також погіршення функцій штучного клапана.

Ендокардит у будь-якій формі потребує своєчасної діагностики та лікування, оскільки без належної терапії можливі серйозні ускладнення, такі як серцева недостатність, тромбоемболії або поширення бактеріальної інфекції на інші органи та розвиток сепсису.

Діагностика

Діагностика ендокардиту є важливим етапом у виявленні захворювання та визначенні його тяжкості. Для точного встановлення діагнозу лікарі використовують кілька методів:

  1. Клінічний огляд та історія хвороби: перший крок у діагностиці – це оцінка симптомів пацієнта, таких як лихоманка, біль у грудях, втома та інші ознаки. Лікар також збирає історію хвороби, зокрема наявність серцевих захворювань або процедур, що можуть підвищити ризик ендокардиту.
  2. Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові дозволяє виявити ознаки запалення (підвищення рівня лейкоцитів, ШОЕ). Крім того, проводиться бактеріологічний посів крові, що допомагає виявити збудника інфекції, якщо ендокардит має інфекційну природу.
  3. Ехокардіографія: це основний метод візуалізації для діагностики ендокардиту. Він дозволяє виявити змінені клапани серця, наявність тромбів або інфекційних мас, а також оцінити функцію серця. Трансезофагеальна ехокардіографія (проводиться через стравохід) може бути більш точною в порівнянні з традиційною.
  4. Рентгенографія грудної клітки: допомагає виявити ознаки серцевої недостатності, такі як збільшення розмірів серця або набряк легенів.
  5. Комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ): ці методи можуть використовуватися для детальнішого дослідження серця та судин у складних випадках, коли інші методи не дають достатньо інформації.

Чи можна вилікувати інфекційний ендокардит? Це можливо, за умови своєчасної діагностики та правильного лікування. Основу терапії становить тривала антибіотикотерапія, спрямована на знищення збудника інфекції. У складних випадках може знадобитися хірургічне втручання для відновлення пошкоджених клапанів серця. Рання медична допомога значно підвищує шанси на повне одужання.

Лікування

Лікування ендокардиту значно залежить від його виду (інфекційний чи неінфекційний) та загального стану пацієнта. Зазвичай, лікування інфекційного ендокардиту передбачає антибіотикотерапію для боротьби з інфекцією, а також інші методи, залежно від ускладнень і тяжкості захворювання. 

  1. Початкова терапія антибіотиками: лікування ендокардиту розпочинається з призначення антибіотиків широкого спектра для знищення збудників інфекції. Антибіотики вводяться внутрішньовенно, оскільки вони мають більшу ефективність при серйозних інфекціях.
  2. Коригування терапії після посіву крові: після отримання результатів бактеріологічного посіву крові, антибіотики коригуються відповідно до чутливості виявлених бактерій. Це дозволяє підібрати найбільш ефективний препарат для боротьби з інфекцією.
  3. Хірургічне втручання: у разі серйозних ускладнень, таких як пошкодження клапанів серця або виникнення тромбів, може знадобитися хірургічна операція. Це може бути заміна клапанів або видалення інфікованих частин серця для запобігання подальшому поширенню інфекції.
  4. Підтримуюча терапія: для підтримки нормальної функції серця застосовуються препарати, що покращують кровообіг і зменшують навантаження на серце. Можуть використовуватися серцеві глікозиди або діуретики для зменшення набряків.
  5. Лікування сепсису: якщо ендокардит супроводжується сепсисом, пацієнт потребує інтенсивної терапії. Вона включає потужні антибіотики і заходи для стабілізації функцій життєво важливих органів.
  6. Контроль та моніторинг стану пацієнта: під час лікування ендокардиту важливо регулярно перевіряти стан пацієнта через лабораторні аналізи та візуалізаційні дослідження. Це дозволяє оцінити ефективність лікування та вчасно коригувати терапію.

Неінфекційний ендокардит потребує специфічного підходу до лікування, який залежить від основної причини захворювання. У випадках, пов’язаних з аутоімунними станами, такими як системний червоний вовчак, застосовуються імуносупресивні засоби, зокрема глюкокортикостероїди або цитостатики. Для тромботичних форм ендокардиту основним методом лікування є використання антикоагулянтів або антиагрегантів, які допомагають запобігти утворенню тромбів і тромбоемболіям.

Кожен випадок ендокардиту вимагає індивідуального підходу до лікування, залежно від виду інфекції, ступеня ураження серця та загального стану пацієнта.

Профілактика

Профілактика ендокардиту спрямована на зниження ризику інфікування та підтримання здоров'я серцево-судинної системи. Вона особливо важлива для людей із високим ризиком розвитку захворювання, зокрема тих, хто має серцеві патології або проходить медичні процедури, які можуть спричинити інфікування. 

  • дотримання гігієни ротової порожнини – регулярне чищення зубів, використання зубної нитки та візити до стоматолога знижують ризик потрапляння бактерій у кровотік через ясна;
  • антибіотикопрофілактика перед медичними процедурами – пацієнтам із високим ризиком розвитку ендокардиту рекомендується прийом антибіотиків перед стоматологічними або іншими інвазивними процедурами;
  • лікування хронічних інфекцій – своєчасне лікування інфекцій, таких як ангіна, фурункули або інфекції сечових шляхів, запобігає їхньому поширенню через кровотік;
  • уникання використання нестерильних інструментів – особливо це стосується осіб, які роблять ін'єкції або мають контакт із медичними процедурами;
  • контроль здоров'я серцево-судинної системи – регулярне обстеження у кардіолога, особливо при наявності вроджених чи набутих патологій серця, допомагає вчасно виявити порушення та знизити ризик інфекцій;
  • зміцнення імунної системи – збалансоване харчування, регулярна фізична активність та відмова від шкідливих звичок сприяють підвищенню імунітету, що знижує ймовірність розвитку інфекцій.

Сукупність цих заходів значно знижує ризик розвитку ендокардиту, особливо у пацієнтів із підвищеною вразливістю. Регулярний медичний контроль і профілактичні дії допомагають уникнути серйозних ускладнень.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати та засоби для лікування та профілактики ендокардиту за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.

Редакторська група
Оновлено: 05.02.2025
Перевірено

Відмова від відповідальності

Інформація розміщена на сайті https://apteka.net.ua/ має, виключно, інформаційний характер. Адміністрація сайту https://apteka.net.ua/ не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті ознайомлення  користувача з інформацією розміщеною на сайті.

Послуги, продукти, інформація та інші матеріали на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров’я» та на офіційних сторінках у соціальних мережах  розміщені, виключно, в інформаційних цілях і не повинні сприйматися, як альтернатива консультації лікаря. Мережа аптек «Бажаємо здоров’я»  не несе відповідальності за будь-які висновки, що були встановлені та прийняті до уваги читачем самостійно на підставі розміщеної інформації.

Встановлення діагнозу та вибір методики лікування здійснюється лише профільним лікарем. Обов’язково, перед застосуванням препарату проконсультуйтеся з лікарем!

Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я!

Поділитися:
Коментувати допис
Коментар опублікується на сайті після перевірки модератором
Ще не додано жодного відгуку. Будьте першим хто це зробить.